Institute Ukrainiky

Main menu

Карта проїзду

 

18 серпня 2007 року в Дніпропетровську на Набережній Заводській за ініціативою Благодійного фонду Олексія Лазька відбулася довгоочікувана подія, урочисте відкриття пам’ятного знаку на честь центру козацького поселення Новий Кодак.

          

Фундатор проекту «Коріння міста» Олексій Лазько з’явився тут раніше у голові кінного загону. Вони приїхали сюди через центр міста, підкови прудких коней цокотіли навколо облдержадміністрації… у козацькому вбранні,  він виглядав дуже природно.

            

У рамках встановлення пам’ятного знаку пройшов фестиваль «З Запоріжжя до Надпоріжжя». Кінний театр  м. Запоріжжя  пройшов верхи на конях зі свого міста, через самий центр нашого міста, та дійшов до самого Нового Кодаку.

                

- Людина не може жити без пам’яті, країна не здатна розвиватися без історії, - каже Олексій Лазько. – Ми повинні знати історію своїх пращурів, зберігати її, та передавати нащадкам. Лише так ми зможемо зберегти та укріпити наші традиції, наше коріння і зв'язок, між минулими й наступними поколіннями. Встановлення пам’ятного знаку «місто Новий Кодак» – це підсумок кропіткої роботи. Цей пам’ятник буде нагадувати мешканцям Дніпропетровська про козацький етап у розвитку нашого міста. Хай це святе місце – Центр Кодацької  Паланки Вольностей Війська Запорізького – стане історичним і духовним центром міста.

              

Ми зробили це не для влади або будь-якої з партій. Нами рухав лише принцип історичної справедливості, або якщо бажаєте, принципи історичної правди. І ми встановили цей знак історичної правди для себе і для всієї громади нашого міста. Простіше, це – чи не найперший пам’ятник від людей і для людей, - зазначив він.

              

На вшануванні «міста Новий Кодак» виступали   доктор історичних наук, професор  Ганна Швидко, яка багато зробила для повернення історичної справедливості та такого правдивого датування нашого міста. Поруч з Ганною Кирилівною стояв і її улюблений учень доцент Олег Репан.

                

- Я читаю курс краєзнавства, и навіть студенти-історики, які родом із Дніпропетровська, дуже часто не знають, де знаходився Новий Кодак, - зазначив кандидат історичних наук, доцент кафедри української історії Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара Олег Репан. - … По правому березі, за Кайдацьким містом, де знаходиться Миколаївська церква – ось там і розташовувалося старовинне козацьке місто Новий Кодак, яке відоме нам, по крайній мірі, з 1645 року.

            

Це місто, яке виконувало багато різних функцій. Перед усім це був адміністративний центр. Шуткуючи можна казати, що обласний статус нашого міста має давнє коріння, оскільки Новий Кодак був центром Козацької паланки Вольностей Війська Запорозького, а паланка – це територіальне утворення у складі Вольностей, усього їх нараховувалося спочатку – 5, пізніше – 8. Паланки не були постійними, але Кодацька разом з Самарською – одна з найбільших, найзаселеніших, найпотужніших.

            

Новий Кодак виник природно, в результаті розташування на перевозі через Дніпро. Тобто торгові шляхи з правобережної України і на лівий берег, і на Дон йшли через цей Кодацький перевіз. Зрозуміло, якщо є перевіз, то він потребує для себе певної інфраструктури. І тут виникає цілий ряд і заїжджих дворів, і шинків, і ремісничих майстерень.

              

коли читаєш списки прізвищ мешканців Нового Кодака, то вражає різноманіття професій: тут і кушнарі, і бондарі, і мірошники, і ковалі... Наприклад, тут слюсарі лагодили рушниці, про що є згадки в документах, професійно займалися своєю справою ветеринари - "коновали" тодішньою мовою...

             

Переходячи від економічного до духовного аспекту, слід зазначити, що Миколаївська церква, навіть її нинішня будівля - цього якраз багато хто не знає - це найстаріша церква нашого міста, яка з'являється на початку XIX століття, фактично на місці старовинної козацької церкви, побудованої ще в 1640-х роках, - Церкви Святого Миколая.

             

Протягом дослідження також з'ясувалося, що тривалий час центр так званої Христової намісниці, тобто управлінської структури, яка охоплювала всі північні паланки Вільностей Війська Запорозького, розташовувався в Новому Кодаку і звідси здійснювалося управління всіма церковними справами.

          

Миколаївська церква також цікава тим, що в ній знаходилася чудотворна ікона Божої Матері. Ця ікона поважалася козаками, починаючи з 1730-х років. Козаки вважали, що в одному з походів вони врятувалися виключно завдяки цій іконі Божої Матері.

            

Отже Новий Кодак виконував багато функцій: адміністративну, церковну, оборонну... Цікава деталь - вулиці Нового Кодака до цих пір збереглися, тобто якщо узяти сучасну карту Дніпропетровська, то ті вулиці, які знаходяться в межах колишніх зміцнень фортеці Нового Кодака, йдуть саме так, як і в XVIII столітті.

              

Мені здається, що неможливо сповна оцінити нашу історію, зрозуміти, які ми є, який Дніпропетровськ, якщо не пам'ятати про Новий Кодак, про величезний козацький пласт нашого минулого...

             

Проте, незважаючи на ґрунтовні аргументи щодо правдивої дати початку  історії міста, міська влада уперто святкуватиме "свою" дату заснування міста, яка є набагато молодшою і не має нічого спільного з козацькою добою.

               

- Ми розповідаємо про це, щоб люди знали і хай вони самі ухвалюють рішення і визначаються з своєю позицією, - резюмує доцент кафедри історії України Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара Олег Репан.

             

У святкуванні на честь відкриття пам’ятного знаку , десятитонного каменю з Токовського кар’єру,  витворі майстра із Запоріжжя Віктора Ніколенка, на якому зображена карта Вольностей Війська Запорозького зі всіма адміністративними одиницями – паланками, містами, селищами, у центрі «вольностей» - простора Козацька паланка з центром в місті Новий Кодак, також приймали участь козацькі організації з Дніпропетровська, Дніпродзержинська, Києва, Донецька, Запоріжжя і Полтави. Хлопці – майстри бойових мистецтв демонстрували вищий пілотаж у своїй справі.

                  

Зворушила присутніх  і дума подружжя Литвинів, яку дружина написала на честь Нового Кодака, а кобзар натхненно виконав.

                  

Не обійшлося і без гумору, який влучно використовували новокодацькі козаки, частуючись кулешем, один з їх нащадків розповідав бувальщини тих часів.

             

Поздоровлення від першого президента України Леоніда Кравчука зачитала  гостя свята - професійний архітектор, Викладач національної академії художнього мистецтва. Депутат Верховної Ради України першого скликання, професор, член-кореспондент Академії Мистецтв України, культуролог, замісник голови Всеукраїнського товариства охорони пам’ятників, член Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників ( ICOMOS ) Лариса Скорик.

         

          

             

                        

          

ЗМІ про нас

            

Також по темі:

          

Новий Кодак проти старої Катерини

ПОЦІЛУЙТЕ ГУЗИРЯ…
      
        
  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv