Institute Ukrainiky

Main menu

Карта проїзду

 

Село Мухавка по письмових джерелах відоме з 1469 року.

За адмін.поділом 16 ст. : Кам'янецький повіт
За адмін.поділом 19 ст. : Чортківський повіт
За адмін.поділом 20 ст. : Чортківський район

Число хат в 1921 р. становило – 261.
1931 р.       –//–      – 301.
Кількість населення: 1900 р. – 1281 чол.
1910 р. – 1334 чол.
                              1921 р. – 1195 чол.
                              1931 р. – 1295 чол.
                              1993 р. – 687   чол.

К-ть мешканців села Мухавки по національностях, чол.

1900 рік

1931 рік

українців
поляків
євреїв

956
296
29

950
315
30

Про виникнення існують такі перекази:
В 2-й половині XV століття в Галичині спалахнуло велике повстання, керівником якого був селянин Муха . В повстанні взяло участь кілька тисяч чоловік. Коли повстання було придушено, один із учасників повстання першим оселився на території сучасного села Мухавка. Від цього і походить назва села – Мухавка.
/З розповіді жителя села Строценя Миколи 1883 р.н./
Село належало графу Каролю Ланукфонському.
/”Словник географічний” В, т.6, 1885, С. 790-791/

Мухавська земля, морги

у поміщицькому володінні

у володінні селян

орна земля
луги
пасовиська

872
94
9

1376
66
2

Село розташоване на віддалі 6 км від Ягільниці і Товстого при Львівсько-Заліщицькій дорозі. Частина села омивається 13 ставками, які утворюються річкою Тупа.
Село межує на сході з Улашківцями і Милівцями, на півдні з Свидовою, на Заході з Антоновом, на півночі – з Нагірянкою.
Віддаль від населеного пункту до районного центру – Чорткова 17 км.
За австрійських часів була однокласна школа з українською мовою навчання, за Польщі – трикласна.
До села Мухавки належало два хутори: Пуляк і Жабинці.
Хутір Пуляк – було господарство Міхала Пуляка, панський млин і хата мельника. Хутір проіснував до 1947 року. В цьому ж році сина Міхала Пуляка Івана із внукам Степаном було засуджено на 25 років ув’язнення. Пуляк Іван повертається в 1953 році, а внук в 1958 році і посилилися у ближньому селі Хом’яківка.
Хутір Жабинці – було 7 господарств, проіснував десь до середини 70-х років. В основному люди з цього хутора переселилися в село, декому було виділено місце під будівництво.
Національна свідомість жителів села почала проявлятися з часів заснування в селі читальні „Просвіти” в 90-х роках ХІХ століття. Її заснування підготували місцеві вчителі українці М. Левицький та інші. При „Просвіті” існувала бібліотека. Але в часи І-ї світової війни вона була знищена. За Австрії читальня виписувала газету „Свобода”. В будинку „Просвіти” працював гурток „Сільського господаря”.
З гімнастично-патріотичних організацій за Австрії бкла в селі „Січ”, а за Польщі „Соколи”.
Населення села жило у важких матеріальних умовах. Не раз піднімались на боротьбу проти панів. Частими були виступи в 1905-1907 р.р., очолювані братами Малюками.
До 1939 року населення села жило дуже бідно, займалось здебільшого сільським господарством. Селяни працювали в поміщика за десятий сніп.
/З розповіді жителя села Микицея Йосипа 1886 р.н

  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv