Institute Ukrainiky

Main menu

Карта проїзду

 

Духовне відродження нашої нації вимагає вирішення чи хоча б осмислення багатьох глобальних проблем, однією з яких є походження світу, народу, людини. Звернення до цієї проблеми диктує й нинішня етнонаціональна ситуація, котра характеризується зростанням національної самосвідомості населення, підвищеним інтересом до витоків традиційної культури, етнічної історії. Порушена проблема надзвичайно актуальна ще й тому, що кожна незаповнена прогалина у системі між поколінної передачі етнокультурної інформації, веде до збіднення духовності етносу, а відтак і до кризи суспільства. Видатний український філософ Г.Сковорода в своїх творах великого значення надавав пізнанню світу «видимого» і «невидимого», пізнанню «самого себе» в цьому світі. Кожна людина невіддільна від свого роду, народу і Всесвіту загалом. Тож споконвічна теза «Пізнай себе» переходить у пізнання свого роду, народу, а згодом і Всесвіту взагалі.

Спробуємо осягнути модуль світобудови в контексті народних міфологічних і демонологічних уявлень і вірувань. Їх зразки, безперечно, не відображають цілісної картини походження Всесвіту, зате у них вчуваємо відгомін далеких сонцепоклонницьких світоглядних уявлень і вірувань у переплетенні з християнськими, з них дізнаємося про здобуту досвідом систему знань народу.

Людина в давніх уявленнях українців - частина загального цілого, природи, космосу, її життя не можна відокремити від космосу. Людська спроможність упорядкувати космос привела до визначення семи координат світу, за якими можлива орієнтація у виборі сторін чи напрямків: верх - середина - низ - схід - південь - захід - північ.

Питання про світобудову цікавили людей ще в сиву давнину. Одним з найархаїчніших є міф про створення світу, який зберігся в дохристиянській молитві - колядці: серед моря ріс явір, на якому три голуби радилися, як світ «сховати». З піску хотіли створити Землю, а з золотого каменю - «ясне небонько», на якому засяє і «світле сонінько», і «ясен місячик», і «дрібні звіздочки». Подібні сюжети є і в інших варіантах колядок. З них ми бачимо, що з самісінького початку світу було лише одне синє море, посеред якого стояло дерево - зелений явір. «Отже, йдеться не про створення першобуття - невидимого світу, що почуває в Бозі, а про створення саме видимого буття, яке уособлюється тут образами неба і землі. Значить потойбічний світ, світ невидимого буття, створений далеко раніше. Уособленням його є дерево, що стоїть посередині моря», - робить висновок М.Ткач.

З часів Трипільської культури дійшов до нас образ світового дерева як символу космосу, впорядкованого світу. Це своєрідна модель Всесвіту, в основі якої лежить ідея троїстості, що превалює в способі мислення індоєвропейців. За нею, таке дерево у вертикальному розрізі членується на 3 частини: 1) нижню - коріння (підземний світ); 2) середню - стовбур (земний світ); 3) верхню (крону) - небесний світ. Основою основ світобачення українців є спрощена модифікація дерева світового - «золота гілка», яка символізує 3 світи: 1) назви, 2) яви; 3) прави (порівняйте відповідно з попередніми). Втіленням дохристиянських уявлень про Всесвіт з його 3-ма світами є Збруцький ідол (ІХ ст.), якого детально дослідив Б.Рибаков.

Отже, в народних уявленнях і віруваннях українців накреслюється чітка схема світобудови з трьох названих частин. З таких же частин складається і світове дерево, яке є універсальною моделлю Всесвіту, космосу, впорядкованого світу. Людство сьогодні свого спасіння від духовного зубожіння належить через молитву підноситися вгору, до сфери небесної, яка є верхнім ярусом Всесвіту, де панує злагода і любов.

Денисенко В. (м. Умань)

  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv