Інститут Україніки

Головне меню

Карта проїзду

 

922 травня 2012 року у місті Новомосковську відбулось відкриття меморіалу жертвам геноциду «Пам'ятаємо заради майбутнього».

Встановлення пам'ятника здійснено за ініціативи депутата Дніпропетровської обласної ради, голови благодійної організації «Культурно – історичний фонд «Діалог поколінь»» Сергія Олександровича Рєзніка, Міжнародної громадської організації «Інститут Україніки» у рамках проектів «Пам'ять: події та персоналії», «Це було» спільно з національними товариствами Дніпропетровської області, Дніпропетровською та Новомосковською єврейськими громадами. Автором проекту виступила Ірина Довгалюк – директор Міжнародної громадської організації «Інститут Україніки», яка втілила в життя ідею Аркадія Шміста.

 

 

Відкривав меморіал Сергій Олександрович Рєзнік разом з Шмуелем Камінецьким - головним рабином Дніпропетровська, Юлієм Георгійовичем Едельштейном - міністром інформації та діаспори Ізраїлю, Удодом Євгеном Григоровичем - головою Дніпропетровської обласної ради.

Під час окупації м. Новомосковська німецько – фашистськими загарбниками у 1941 - 43 рр., на цьому місці було розстріляно майже 4000 чоловік, 360 з них - діти. Репресії торкнулися, передусім, євреїв, комуністів, а також місцевих жителів, які підозрювались в підпільній діяльності, допомозі партизанам і нелояльності до окупаційної діяльності.

1

Сергій Рєзнік висловив подяку Дніпропетровській обласній раді та Новомосковській районній адміністрації за підтримку і наголосив на тому, що відкриття меморіалу - це пам'ятник репресованому єврейському населенню та усім мирними жителями м. Новомосковська, які загинули від рук німецьких окупантів.

2

У відкритті меморіалу прийняв участь голова Дніпропетровської обласної ради Євген Григорович Удод: «Дніпропетровщина – багатонаціональний край. В усі часи тут жили і живуть люди різних віросповідань, які є часткою нашого народу. Війна особливо згуртувала наших співгромадян. У ті страшні роки синів і дочок Ізраїлю переховували, рятували від смерті українці і росіяни. За 32 місяці окупації нашої області загинули 80 тисяч мирних громадян, з них близько половини – євреї. Ми вдячні державі Ізраїль, де шанують наших співвітчизників – праведників світу, багато хто з яких заплатив своїми життями за порятунок іноді зовсім незнайомих людей. І ми – в Україні – не забудемо тих, хто загинув від рук карателів.

Україна, і Дніпропетровщина зокрема, і сьогодні є батьківщиною для громадян різних національностей. І усі ми разом працюємо для розвитку нашої землі, для збереження миру».

3

Шмуель Камінецький - головний рабин Дніпропетровська підкреслив, що: «Спорудження мацеви – основної частини меморіалу, є символом того, що душі безвинних людей, похованих у цій землі, отримають вічний спокій. Нехай пам'ять про них буде благословенна».

4

Вшанувати пам'ять загиблих прибув Міністр інформації та діаспори Ізраїлю Юлій Георгійович Едельштейн.

«Кожен єврей в будь-якій точці земної кулі пов'язаний кровним і нерозривним зв'язком з усіма, хто загинув у Треблінці і Освенцімі, в Майданеку та Бабиному Яру, у всіх місцях, де нацисти намагалися винищити наш народ.

 

Я щиро вдячний людям, які долучилися до створення цього меморіалу, як пам'ять про тих, хто постраждав від злодіянь німців. Мій покійний батько був стрільцем-радистом і бився з фашистами, звільняючи Україну» - відмітив міністр.

 

 

5

«Встановлення меморіалу – це данина пам'яті тим трагічним подіям, жорстокість яких не мала меж. На місці встановлення пам'ятника загинули мирні жителі різних національностей. Ми маємо пам'ятати це, адже нас об'єднує те, що кожна нація понесла великі втрати у цій війні з фашистами. Пам'ятаймо ж це аби не допустити повторення подібної жахливої трагедії у майбутньому» - зазначила голова Дніпропетровського обласного товариства вірменської культури ім. Григора Лусаворича – Арзуманова Анаіда Володимирівна.

6

Савелій Борисович Басс – ветеран Великої Вітчизняної Війни, учасник танкових боїв під Прохорівкою на Курській дузі: «Під час німецької окупації на воротах концтабору Треблінки у Польші я прочитав напис «Ніколи більше...». Я закликаю молоде покоління замислитись над цими словами. Щоб ніколи більше ми не пережили такого лиха. Тільки порозуміння та толерантні взаємовідносини допоможуть усім нам жити у мирі та злагоді».

7

Покладання квітів та вшанування загиблих хвилиною мовчання.

8

9

Меморіал гітлерівського геноциду відображає скорботу і пам'ять про загиблих мирних жителів у місті Новомосковську.

 

  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv

Хто зараз на сайті

На сайті 76 гостей та відсутні користувачі

Відкритий лист