Інститут Україніки

Головне меню

Карта проїзду

 

Конкурс «Моє село»

 

У рамках Конкурсу виходила радіопрограма в ефірі Дніпропетровського обласного радіо , присвячена історії та культурі українських сел.

Інформація про конкурс та правила


Конкурсні роботи учасників:

 
Конкурсні роботи учасників 2009 року
Владислав Усенко, село Грякове, Чутівського району Полтавської області

ГРЯКОВЕ В РОКИ РЕВОЛЮЦІЙ ТА ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ.

ПОЧАТОК РАДЯНСЬКОГО БУДІВНИЦТВА 

Лютнева революція 1917 року і події, що розгорнулися під її впливом в Україні, різко змінили життя гряківців. Як свідчать архівні документи, в 1917 році у Гряковому було створено волосну раду. Посаду голови Гряківської волосної ради з 28 жовтня 1917 року по 25 березня 1918 року обіймав Яків Потапович Симоненко1.

 
Вакуленко Володимир, м.Комарно, Городецький р-ну, Львівської області

Село Бугаївка, Ізюмського району, Харківської області

Історія села від днів заснування до наших днів

В давнину через територію села проходив один із головних шляхів татарських набігів на українські та російські землі Муравський шлях, який розділявся на два – Ізюмський та Кальміуський. Серед населення села Бугаївка і досі існує легенда щодо назви села: нібито багатий козак Бугайов був одним із перших поселенців цього населеного пункту. Назва не змінювалася, хоча в «Географічному словнику Російської імперії» (1863 рік видання) зазначена подвійна назва села – Бугаївка-Ізюмець. 
 
Савицька Алла, с. Васильківка, Дніпропетровська обл.

Доброго дня! 

Ще раз вітаю Вас з усіма зимовими святами, зичу здоров’я, щастя, краси, молодості, заможності, творчого натхнення, цікавих радіопередач. Хочу зізнатися, що пишу не заради перемог у конкурсах, а для того, щоб порадувати слухачів, створити собі настрій та не потрапити в тенета старості. Адже в липні відзначила 55 років. І сумно, і щемно, та що вдієш – час не спинити. А ще хочеться творити, комусь бути потрібною. Ось як оці люди, про яких хочеться розповісти. 

 
Петропавлівський будинок творчості дітей та юнацтва, смт. Петропавлівка, Дніпропетровська обл.

«Знати, щоб пам’ятати» 

Рідно край! Це рідний край, наша Земля Петропавлівщини. Це наш При самарський край, щедрий і родючий, де повіки колосяться золотаві ниви, зеленіють луки і квітнуть сади, голубіють озерця і розливи, виблискують водами річка Самара та її притоки, в’ються стрічками дороги до села.

 
Петропавлівський будинок творчості дітей та юнацтва, смт. Петропавлівка, Дніпропетровська обл.

Дівчата у сірих шинелях 

Минають дні, та не минають дати

І нам, у день погожий про війну

Онукам треба розказати

Схиливши до Вітчизни сивину. 

 
Короплясова Вера Кузьминична, г. Днепропетровск

4.03.2010. 

Здравствуйте, ведущая, журналистка Валентина Орлова. 

Я вас слышу по радио – есть у меня такой приёмничек – подарочек, где я могу слушать передачи в любое время.

 
Есаян-Матвієнко Ольга Гнатівна, м. Новомосковськ, Дніпропетровська обл.

23.02.2010р 

«Моє рідне село»

«Пам'ять серця і війни» 

 
Голубченко Ніна Кирилівна, с. Миколаївка, Софіївський р-н, Дніпропетровська обл.

Шановні працівники радіомовлення!

До Вас звертається Голубенко Ніна Кирилівна. Перш за все дякую комісії, яка присудила мені її премію у конкурсі «Моє рідне село». Моїй радості не було меж. І хоч я ще її не отримала, але діло не в грошах. Після вашого оголошення переможців, до мене телефонували друзі, знайомі, всі поздоровляли. І я зрозуміла, що радіо слухають всі, а от газети читають мало, тому що ціни на них недоступні. Я часто пишу критичні листи в газети «Вісті Софіївщини», «Сільські вісті», але про це знають мало. Тож і ще раз спасибі, спасибі!

 
Дозвілля селянської молоді в селі Бабайківці
День йде на спочинок. Естафету приймає вечір. Закохані юнаки і дівчата впоравшись з домашніми селянськими справами готуються як хто може, поспішають на «клинець» - облюбоване місце для зустрічі.

Детальніше...

Село


Живи село моє рідне, мій любимий край,

ти багате, ти і бідне, для нас земний рай.

Прийшов багатий спас

Частує фруктами і медом нас.

Детальніше...

У TI ЖАХЛИВІ ДНІ I Н0ЧІ. ДОРОГА НА ЗАХІД

У вагонах темно. Крізь ритмічне постукування коліс чути вибухи снарядів і мiн. Поїзд повільно набирає швидкість. Нас поволі заколихує, більшість уже дрімає Заснув i я. А коли прокинувся, у вагоні було гамірно. В маленьке віконце пробивалося ранкове світло.

Кожного цікавить, куди нас везуть. Організували розвідку: один стає на плечі другому i спостерігає крізь віконце, що там діється, яку   проїжджаємо  станцію.

Детальніше...

Шановні друзі!

До моїх рук потрапив гарний плакат про конкурс «Моє село» і я цим захопилася ще дужче, бо працюю у сільській бібліотеці 26 років, моя бібліотека носить краєзнавчий напрямок роботи. У бібліотеці величезний краєзнавчий матеріал зібраний, а це історія села, історія колгоспу, історія бібліотеки, історія школи... В цьому році в бібіліотеці відкрився «Музей Присамоткання» - це і врешті рушники і глечики, і прялка, і матеріал про хліборобів, це і фото із сімейного альбому...

Детальніше...

Звільнення


Весна 30 квітня 1945 рік.

Звечора помічали неспокій есесівців. Настала ніч. Сон десь дівся. Про що думав, не пам'ятаю. Мабуть як завжди про звільнення на волю.

Несподівано для нас в блоках появилися есесівці. Світла не включати. В штубах темно. Наближалася північ. Есесівці шаленіли. Прикладами і дубинками вигнали всіх на плац. Зовсім знесилені ютилися в штубах, немічних товариші вели під руки. На плацу не вишукувалися, переклички не було. Відкрили ворота. Там по обидві сторони воріт стояла варта. Більше сотні есесівців з собаками. В руках у кожного електричний фонарик. Запропонували розібратися в колону по вісім. Не дочекавшись поки розберемося в порядки, били. Чули, як в блоках лунали постріли. Промайнула думка в голові: «Покінчують з хворими». Так воно і було.

Детальніше...

Історія села Іллінки Томаківського району Дніпропетровської області

Пісня про Грушівку

Слова: Дубачинська Лідія Іванівна, вчитель української мови та літератури Добронадіївської ЗОШ І-ІІІ ст.

Музика: Бабій Віктор Васильевич, вчитель музики

Детальніше...

Війна дитячими очима

21 червня 1941 року в село вперше привезли звукове кіно. Біля школи гриміла музика. Кіномеханіки крутили платівки. Людей зібралося майже з усього села послухати музику і потім подивитися кіно. Екран почепили на глухій стіні школи. Кіно було безплатне і цікаве - про легендарного полководця Чапаева.

Детальніше...

З історії села Троїцьке

Село Троїцьке розташоване на лівому березі ріки Бик, його засновано за наказом губернатора міста Азова - Чорткова. У західній частині села було поселено частину Луганського пікінерського полку, це українці, а у східній частин! села частину Воронезького полку, це росіяни.

Детальніше...

ГІМН С. ТРОЇЦЬКОГО

В широкїй долині,

В степах України

Розкинулось Троїцьке наше село,

Хто долю зв'язав з ним

Віднині и навіки,

Щоб завжди достаток і щастя було.

Детальніше...

Кінець 1950 року, я навчаюся у сьомому класі Троїцької НСШ. Мої першокласники у десятому класі. Мені наступив вісімнадцятий рік. Я був непосидячий на уроках, бубонів, як бубон, заважав учителям проводити уроки. Ото керівниця класу Вовк Антоніна Василівна, яка в той час зустрічалася з Соляровим Миколою Семеновичем, головою сільради він тоді був, і можливо, скаржилася йому на мою поведінку.

Детальніше...

  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv

Хто зараз на сайті

На сайті один гість та відсутні користувачі

Відкритий лист