Інститут Україніки

Головне меню

Карта проїзду

 

Як і завжди, в пору золотої осені, що радує багрянцем дерев та пізніх квітів, до Свято-Покровського храму в селі Рубанівське з’їхалося багато мирян, щоб разом відсвяткувати велике свято. Отець Василій Пишний проводив урочисте Богослужіння, освячення води, благословляв на добрі справи.

Кожному, хто приїхав сюди, хотілося поставити свічку, дочекатися причастя, помилуватися незвичайної краси  природою, скуштувати храмової трапези, відпочити душею від буденних мирських справ. А приїздять сюди люди з усіх усюд, з навколишніх сіл, районів, областей, чимало з обласного центру.

У церкві, як мовиться яблуку ніде впасти. Всюди знайомі обличчя: директор товариства «Авангард» Дмитро Євгенович Ушаков, Письменський селищний голова Юрій Вікторович Кравець, лікар Олександр Степанович Старшинов, учитель Юрій Павлович Безуглий.

Познайомилися з місцевим жителем Олександром Тихоновичем Радченком, колишнім механізатором, музичний керівником, колишнім механізатором, музичним керівником районного будинку культури. Нині він на пенсії, але не відходить від духовного й культурного життя храму. Це він познайомив мене після служби з двома жінками у вишиванках із Дніпропетровська: Оксана Григоренко – солістка оперного театру, колишня випускниця Василівської СШ№1 та музичної школи і Наталія Клименко – викладач консерваторії, організатор концертів у Рубанівському.

З нами їздить до Свято-Покровського  храму багато людей, яким отець Василій ще на зорі його становлення зумів передати красу віри, добра, любові, - говорить Наталія Юріївна Клименко. Це місце – земний рай. З нами тут часто бувають лікарі Валентина Рокотова і Тетяна Дунай, артисти симфонічного оркестру Світлана Сербекрил,Любов Береснева, Ірина Олейнікокава, Ірина Большакова, письмненниця Леся Степовичка, професор Анатолій Поповський, наукові співробітники музею «Літературне Придніпров’я».

А скільки гарних відгуків я почула про людей, котрі прислужилися храму. Ольгу Загуменникову – заслужену артистку України, її чоловіка – хірурга. Про Володимира Єрмакова і його дружину Тетяну і про самого настоятеля Василя Пишного.

До Рубанівського приїжджають і підприємці, котрі торгують сувенірами, біжутерією, вишивками. Тут познайомилися з Любов’ю Калиневич, котра приїхала на службу з Богуслава. Сама родом з Київщини, а на Дніпропетровщині проживає з 1960 року. Досі не втратила любов до народних традицій. Приїхала у вишиванці, а тут придбала ще й плахту та жилетку тепер виглядатиме справжньою українкою. Та й розмовляла рідною українською, бо не жаль, майже всюди чулася російська.

Покрова видалась сонячною, лише одна хмара трішки покропила дощем, але не завадила парафіянам і просто екскурсантам помилуватися природою, осінніми квітами , ставком. Побували в хаті-музеї поета і фольклориста Івана Манжури, придбали в капличці книги, сувеніри, ікони. Після обідньої трапези прилучилися серцем до вокального мистецтва. В концерті брали участь церковний хор , Максим Козолуп – студент консерваторії, артисти Дніпропетровської філармонії, ансамбль «Жива вода», душею якого є солістка Любов Власова. Сиділи з отцем Василієм в «літньому театрі» під білим наметом. А поряд достигали на сонці терпкі ягоди терну – ознака золотої осені, як і ясноокий верес, пянкі хризантеми, бархатні чорнобривці.

Алла Савицька
сел. Василівка

  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv

Хто зараз на сайті

На сайті 24 гостей та відсутні користувачі

Відкритий лист