Інститут Україніки

Головне меню

Карта проїзду

 

Шановні працівники інституту Україніки!
Як повелось, в перед останню неділю листопада місяця працівники 2-господарства відзначають своє свято. Я хоч і вчитель школи рідного села Бабайківки завжди буваю на ньому. Я вчитель (Заслужений УРСР 40 р стажу) біології й хімії. Понад 90 випускників здобули вищу освіту спеціаліста сільського господарства у ВУЗах Дніпропетр. і Полтави. Читаю і дивлюсь фото і радію аж сльози набігають від цього. Адже більше тут моїх вихованців-передовиків с-господарства Чвертка М. М. 30 років попрацював на Кіровці і тепер освоїв нову імпортну техніку.

Чвертка В. Г. – головний агроном, Солох В. – Замісник голови тов., Пономарьова В. І. – головний економіст тов. Марочка Л., Дрешнак Мик. Ів. – заслуж. праців. с-гос. і багато других працівників тов. «Україна» це і бригада електриків які обслуговують господарства і зрошувальні агрегати, а також і працівники тв. ферм. З ними я часто зустрічаюсь, цікавлюся їх життям-буттям. Тепер вони батьки і матері, а я навчаю їх синів, дочок і навіть онуків.
Отаке життя в селі. Я задоволений своїм життям, а мене залишали закінчити аспірантуру. Я не побажав. Бо ще з шкільних років поставив за мету – вивести сільських дітей з бідності – вивести їх до Світла. Цієї мети я добився і бажання здійснив. Ось і радію за щасливе, хоча й не зовсім, життя.
Та вони ще молоді, здорові, мають знання і доб’ються кращого життя.
Їх майбутне впереді. Щасти Вам!
Наш керівник-директор тов. «Україна» В. Я. Кривега недавно очолив його та жителі Бабайківки відчули його турботу про людей трудівників, особливо Ветеранів В.В. війни і праці, а також молоді – майбутнього держави. Я з ним спілкуюся, він з сусідньої обл. Полтавщини. Людина-спеціаліст, любить і поважає людей-села. Люди с. Бабайківки вільно дихнули і впевнено вдивляються в майбуття. Так і повинно бути. Село, земля, люди забезпечують життя і села і міста. Уклоніться землі-годувальниці, а селянину-хліборобу два жди уклоніться. Буде село, буде хліб, будуть діти, буде й пісня – щира, весела, українська. Козацькому роду не буде переводу.
До матеріалів надісланих мною на конкурс «Моє рідне село» М. С. Нездійминоги, с.Бабаківка, 2009 р.
Щастя Вам, здоров’я. Ви робите добру справу – збереження історії, пам’яті людей, минулого і сучасного життя-буття. Хай майбутні покоління знають історію сіл – їх радість і горе, щоб горе яке вони зазнали не повторилися.
Я оптиміст надіюсь лише на краще.

 

М. С. Нездійминога, с. Бабайківка, 2009р.

 

«ЗОРЯ».  12 листопада 2009

 

Колектив свинотоварної ферми №3

 Колектив молочнотоварної ферми №3


Читачам, напевне, відомий термін "градоутворюючий". Так зазвичай говорять про підприємства, які дали життя й утримують на плаву невеликі населені пункти. Саме таким, градоутворюючим, стало ТОВ "Україна" для Бабайківки. Село налічує близько тисячі дворів, отож виходить, що кожен четвертий тутешній житель працює в "Україні", пов'язавши з нею свою долю та надії на краще. Додайте до цього численних пайовиків, які довірили свої паї господарству.

І ті, й інші не помилилися: працівникам тут без затримок і повністю платять пристойну зарплату без жодних конвертів (і це людям дуже подобається, бо вони ж живуть не одним днем), а пайовикам підвищують виплати — якщо цьогорік вони мали 3,5 відсотка, то в наступному уже буде 4 відсотки.
Показово й те, що в товаристві працює багато молоді. Зокрема, молоді люди пересвідчилися: на новій імпортній техніці працювати комфортно, зарплату платять стабільно, є дитсадок та школа (їх теж підтримує товариство, але про це трохи пізніше), в разі якогось клопоту завжди можна звернутись до директора "України" Василя Кривеги чи його заступника Володимира Солохи — ніколи не відмовлять у допомозі. І взагалі, у рідному селі кожен кущик ночувати пустить, то навіщо ж від добра добра шукати?
Тягнуться сюди люди й з сусідніх сіл, тим більше, що на роботу й назад додому їх возять транс портом господарства, цтак тут і працюють — великим і дружним колективом, де кожен на виду, де досвідчені трударі навчають молодших, де взаємна підтримка й сумлінне ставлення до роботи стали головним законом.
ТОВ "Україна" входить до корпорації "Приватагроцентр", яку очолює Степан Федорович Красовський. Багато в чому завдяки продуманому й націленому на перспективу керівництву "Приватагроцентру" в товаристві на чотирьох тисячах гектарів грунту розвивають рільництво, а ще й не втратили таку галузь, як тваринництво, причому не тільки не втратили, а й розвивають. Тут утримують і свиней, і велику рогату худобу. Про корми дбають самі, засіваючи чималий клин технічними культурами. Є тут і власний кормоцех, отож купують тільки премікси.

Працює будівельна бригада.

 

 Робітники мехтоку.                                                              

Головний зоотехнік Надія Нушель розповідала:
Наступного року на цій свинофермі все буде по-іншому, бо ж ми закупили гібридних свинок та двох хрячків, створили лабораторію по штучному заплідненню свиноматок. Це, по-перше, для того, щоб мати змогу планувати поголів'я, а по-друге, для підвищення виробництва якомога якіснішого товарного м'яса. Найближчим часом завеземо новоселів і на молочнотоварну ферму — молочних високопродуктивних корів. Маємо чітку мету — жодна з п'яти ферм господарства не повинна стояти порожньою, бо на нашу продукцію завжди є покупці, які переконались у її високій якості. Тим більше, що запасено вдосталь власних кормів — сіна, соломи, силосу, є досвідчені й умілі спеціалісти, є бажання працювати.

Механізатори Віктор ПОЛА та Микола Четвертка

Кипіла робота й на ланах — користуючись сонячною жовтневою дниною, в господарстві збирали останній соняшник. Ми вже говорили, що тутешні лани радують око, такі вони доглянуті. На турботу земля відповідає врожаями: за підсумками збирання ранніх зернових господарство — серед передових у районі, тут мали на круг по сорок центнерів з гектара.

Не в останню чергу результатів домоглися й завдяки тому, що стали відроджувати зрошення, аби не залежати від примх погоди. Причому зробили це без жодних залучених інвестицій, а тільки за рахунок власного уміння та дбайливості, реставрувавши запчастини й агрегати. Цьогорік поливали люцерну, пшеницю й кукурудзу, поки що на п'ятистах гектарах, й це відразу далося взнаки: на зволожених полях додаток до врожайності становив понад десять відсотків. Тож зрошення планують розвивати й далі.

Головний агроном Володимир Чвертка ділився:
— Якщо хочеш мати від землі повноцінну віддачу — нагодуй її і доглянь. Ми запасли вдосталь амофосу й карбаміду, побудували склад для аміачної води, бо ретельно вивчили всі грунти й переконалися, що вони потребують насамперед азотних добрив. Чим хороша аміачна вода, так це тим, що віддача від її застосування відчувається відразу, а не через кілька років. Цьогорік ми вносили її під озимі культури, наступного ж плануємо підживлювати всі посіви.


Комбайнер Руслан ФЕДЕНКО та водій Олексій КОСТИРЯ


Стараємося обробляти грунт максимально швидко: наприклад, сьогодні збираємо соняшник й відразу ж дискуємо. Головне — дотримуватись технологічних вимог обробітку грунту та догляду за посівами — вчасно підготувати грунт, вчасно обсіятись, внести всі потрібні добрива. Тутешня озимка, а це майже півтори тисячі гектарів, милує око. Поля тут засівають пшеницею, ячменем, соняшником, кукурудзою, соєю та ріпаком. Після того, як минулого року довелося чимало за платити за послуги елеватора, вирішили, що дешевше буде зберігати вирощене вдома. Самі тільки склади на мехтоку (щодо нього в господарстві мають далекосяжні плани — замінити сушарку та очисні машини на більш продуктивні) можуть прийняти понад п'ять тисяч тонн зерна, а ще ж дбають і про нові.

До речі, в господарстві створено власну будівельну бригаду, якій вистачає роботи, бо тут ведеться широка реконструкція, у тому числі й тваринницьких та складських приміщень.
Техніку тут воліють застосовувати імпортну. Головний інженер Микола Чернов пояснив:
— По-перше, її зроблено з максимальним комфортом для людей, які на ній працюють. А по-друге, вона продуктивніша, дає змогу застосовувати широкозахватні агрегати, швидше обробляти фунт без втрат у якості. Ми задоволені й трактором "Кейс", і комбайном "Нью Холланд" — надійні машини, які дають змогу у найкоротші строки зібрати врожай, а отже, уникнути втрат.
...Красиве село Бабайківка — затишне, охайне, зелене, заквітчане червоними жоржинами та густо-фіолетовими айстрами. Дорогу перебігає зграйка школяриків. Цьогорік ТОВ "Укоаїна" до першого вересня подарувало першокласників подарунками — їм придбали портфелики та все потрібне для навчання. А школі подарували фотоапарат і музичний центр.
Підтримують і тутешній дитсадок. Причому допомагають постійно, відгукуючись на будь-які прохання — з ремонтом посприяти, наочні посібники придбати, та мало які турботи можуть дошкуляти освітянам-ви-хователям? Нехай підростає малеча в теплі і в добрі, приходить на зміну батькам та старшим братам і сестрам. Воно тільки здається, що цим пуп'янкам ще рости й рости, — роки пролетять швидко. Про те, щоб ці хлопчики та дівчатка ще змалку прикипіли серцем до рідного краю, треба дбати вже тепер.
Зізнаємось, що повертатися до заасфальтованого та загазованого обласного центру з мальовничої Царичанщини з її високим і чистим небом, кришталевим повітрям, з її розлогими ярами та привільними ланами, з її осіннім буйноцвіттям дуже не хотілося.
Але з нами залишились приємні спогади про всю цю красу, а особливо — про людей, які працюють на цій землі, — вправних, сумлінних, роботящих, порядних, красивих душею і, попри всі випробування, сповнених-таки оптимізму. Причому оптимізму обгрунтованого, бо міцний фундамент для своїх планів та надій на майбутнє вони закладають самі, а тому впевнені, що все намічене відбудеться.

Євгенія ГРОМАДСЬКА.
Фото Сергія БЕЗУГЛОГО.

  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv

Хто зараз на сайті

На сайті 114 гостей та відсутні користувачі

Відкритий лист