Інститут Україніки

Головне меню

Карта проїзду

 

Про що пишемо, сперечаємось

Війна, яку ми вистраждали

Вітчизняна війна 1941 - 1945 рр. - це одна з найтрагічніших і пам'ятних подій в історії радянського народу. Вересень 1991 року. А був і вересень 1941 року. Їх відокремлює проміжок часу в 50 років. Півстоліття минуло з тих пір, коли на територію сіл Царичанського району прийшли німецькі окупанти. Ніколи не забудуть жителі Бабайківка і всього Приорілля того жахливого вересневого дня.

Вже більше трьох місяців йшла жорстока, нерівна йшла боротьба з фашистськими загарбниками. З кожним днем фронт наближався, було зрозуміло, що ворог прийде й до нас. Люди заздалегідь здебільшого серед городу (там було найбезпечніше) приготували землянки-схованки. В них запасли харчів і все необхідне для життя. Закрили худобу і заготовили їй на кілька днів кормів. Мали надію, що ворог затримається в селі недовго. Що діється на вулиці, спостерігали із схованок. Фріци почали з того, що відкрили полювання за домашньою птицею. Вони зв'язували мотузками курей, качок, гусей і волокли до своєї кухні. Забивали і свиней, а потім почали вимагати "млеко" і "яйка".

Окупанти з кожним днем ставали все нахабнішими гостями в селі. Солдати зникли, а зв'явилися комендант, староста і поліція. Рівно два роки жителів примушували, часто нагайкою працювати на фашистів. Молодь забрали до Німеччини. Поліція жорстоко розправлялася з непокірними, а особливо з партизанами, антифашистами, членами винищувального батальйону. Багатьох розстріляли, відправили у концтабори і застінки гестапо. В особливій тривозі жили ці два роки жінки, чоловіки яких воювали на фронті, а синів і дочок вивезли до Німеччини. Від них не  було ніяких звісток.

Радянські війська зломили хребет ворогові. В кінці вересня 1943 року, втікаючи, окупанти все знищували на своєму шляху, дотла спалили село. Як далі жити? Адже наближалася зима, а не було ні житла, ні харчів, ні одягу. Як зберегти дітей і діждатися своїх чоловіків, синів і дочок? А тут почали в село приходити похоронки. Майже в кожну сім'ю постукали горе і смуток. 27 мільйонів радянських людей заплатили своїм життям, відстоючи Вітчизну від фашистської чуми.

І ось тепер фальсифікатори історії намагаються нам довести, що Велику Вітчизняну війну розв'язали Сталін і Молотов, а Гітлер, мовляв, мав на меті лише знищити диктатуру комунізму і ніс радянським людям волю, добро, заможне життя. Виходить, 27 мільйонів чоловік безглуздо віддали своє життя за перемогу.

Так, диктатура комунізму багато в чому показала себе не з кращого боку. Та люди похилого віку, що пережили окупацію, і, зокрема, учасники війни і в'язні фашистських концтаборів, та ті, що працювали в німецькій неволі, добре знають, чого варта фашистська диктатура, яке добро несли вони нам. Тож даремно сьогодні деякі ветерани війни соромляться надівати заслужені нагороди в День Перемоги. Соромляться, може, ще й тому, що життя не таке багате і радісне, про яке вони мріяли, ідучи в атаку на ворога.

Сьогодні багато людей стурбовані останніми подіями, що відбуваються в нашій державі, і зокрема, на Україні. як нам важливо розібратися в них, виявити, де правда справжня, де підставна. Справедливість повинна перемогти, а історія розставить на свої місця.

М. НЕЗДІЙМИНОГА.

  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv

Хто зараз на сайті

На сайті 30 гостей та відсутні користувачі

Відкритий лист