Інститут Україніки

Головне меню

Карта проїзду

 

ГІМН С. ТРОЇЦЬКОГО

В широкїй долині,

В степах України

Розкинулось Троїцьке наше село,

Хто долю зв'язав з ним

Віднині и навіки,

Щоб завжди достаток і щастя було.

Приспів:

Слава людям таким працьовитим,

Що трудяться з рання ідо зорі.

Слава крилата нехай лине світом,

Ми - долі і щастя свого ковалі.

Веселі, як в родині,

Ми рівні, єдині,

У ногу із часом невпинно ідем.

I горе, і щастя ми порівну ділим,

Вітаєм впровадження нових ідей.

Приспів.

      

БАТЬКІВЩИНА

         

Батьківщина моя починається,

Де людина працею славиться,

Де всі справи робляться спільно,

Де живеться нам легко і вільно.

      

Батьківщина моя починається,

Де столітній дуб кучерявиться,

Де стоїть білокора береза,

Де шумить верба прибережна.

      

Батьківщина - сім'я працьовита

I земля, буйно цвітом повита,

Батьківщина - росинки на травах

I досвітнії зорі в загравах.

        

Батьківщина - хліба колосисті,

Солов'їні пісні голосисті,

Батьківщина - лани неозорі,

 Води чисті, глибокі, прозорі.

        

Батьківщина моя починається,

Де щасливе дитя усміхається,

Де в біді не лишатись одному,

Де стрічають, як в рідному домі.

      

РІДНОКРАЙ

        

Присамарський краю,

Ниво золотиста,

Від душі співаю

Тобі чудо-пісні.

       

Де Самара тиха,

В ріднокрай закохана,

Лагідна, замріяна,

Кожним серцем прохана.

       

Тут поля безмежні

І хлібами пишні,

Яблука духм'яні,

Українські вишні.

       

Смарагдові килими,

Лісосмуг мережива

Будуть в нашім серці

Назавжди збережені.

            

Тут стрункі тополі

Мрійні, шумолисті,

Зустрічають ранки

Жнивні, променисті.

      

Ген, в пшеничнім полі,

В мареві далекім,

Копри яснозорі,

Шахти світлоштрекі.

    

Щедрі хлібодари

На широкій ниві

Трудяться так славно,

Радісні, щасливі.

     

РІДНЕ СЕЛО

       

Стоїть віки, привільне і просторе,

Любиме наше Троїцьке-село,

Зазнало ти і радості, і горя...

Всього в житті твоїм було.

          

В буремнім вісімнадцятому році

Було селом червоних партизан,

Пішло шляхом ти світлим і пророчим,

Великий вождь цей путь нам указав.

        

Щасливе, мирне, славне, довоєнне

Життя в село тоді прийшло,

Бо ні панів, ані підпанків

У ньому в час цей не було.

        

Ті дні війна затьмарила зненацька,

Смертельний вихор всюди клекотів,

І кров лилася скрізь юнацька,

I хліб у скиртах гірко тлів.

          

У наші дні оновлюється знову

I з кожним днем все кращає село.

В добротних, кам'яних будинках

Життя щасливе розцвіло.

      

Шумлять у полі колоски шовкові,

Сади цвітуть на батьківській землі,

В асфальт вдяглися вулиці просторі,

В дворах машини - «Ниви», «Жигулі».

     

А Бик-ріка в переліски пірнає

I ніжно пестить русі пшениці,

I ясний місяць в воду зазирає,

Купає тихі зорі уночі.

    

Щоб ми завжди жили щасливо,

Щоб мирним ми продовжували труд,

Сини надійно стали на кордонах,

Життя планети свято бережуть.

             

КРИНИЦЯ

    

За часів таких далеких,

Незапам'ятних давен,

Біля річки є криниця,

Напува нас ніч і день.

       

Прохолода її ніжна,

Не вода, а смакота.

Хто захоче перевірить,

Хай до неїзавіта.

     

I священної водиці

Хай нап'еться досхочу,

Ой, криниці ж цій спасибі,

Летом я до неї мчу.

       

Віковічними дубами

Викладений її зруб,

її чистять, вимивають,

Докладають досить рук.

            

I жива вода з джерела

Аж фонтаном вгору б'є,

Хто водицю набирає,

Той приахкуе та п!є.

          

Ще служити людям довго

Богом дано цій воді.

Хай дарує нам здоров'я,

Щоб були ми молоді.

           

П'ЯТДЕСЯТ ДВА МІЛЬЙОНИ

      

П'ятдесят два мільйони

- Вже лишилось сорок сім,

Треба бити в усі дзвони,

А то вимремо зовсім.

В резервації десь будем

Всьому світу напоказ,

Як на чудо, їхать будуть

Всі дивитися на нас.

Шаровари широченні,

Оселедцем звиса чуб -

Це козак, як наречений,

Люлька всунута до губ.

Скоро вимремо, як мухи

Перед наступом зими,

Не лишиться з нас і духу,

Як не візьмемось самі

За свій розум і закони,

Щоб давали людям жить,

Дітки, щоб були навколо...

Час біжить, біжить, біжить.

         

ТРОЇЧАНИ

                  

Над Биком-рікою,

 Над селом вишневим,

Золоті світаночки

Зустрічають троїчани

Та ще й троїчаночки.

       

I лани широкі

Доглядають гарно

Під свої співаночки,

Так працюють троїчани

Та ще й троїчаночки.

       

Пісні солов'їні

В надвечір'ї линуть,

Дискотека до світаночку -

На дозвіллі троїчани

Та ще й троїчаночки.

     

В вихідні із міста

В село молодь їде

До тата і мамочки,

Бо це також троїчани

Та ще й троїчаночки.

          

Брудна лайка,

Бійка й сльози

Там, де випиваночки,

Є й такії троїчани

Та ще й троїчаночки.

            

Над Биком-рікою,

Над селом вишневим -

Рожеві світаночки,

Хай щастить вам. троїчани,

Та ще й троїчаночки.

           

ЯКБИ БУВ Я ВІТРОМ

           

Якби був я вітром,

Лагідним і тихим,

То на білім світі

Не робив би лиха.

Я б полив дощами

Вогняні пустелі,

Стали б всі багаті

Людськії оселі.

Пестив би я трави,

Зорецвітні квіти,

Смарагдовий килим

Розстелив би дітям.

За життя щасливе

Стояв би горою,

Дочиста би вивітрив

Смертоносну зброю.

Для людей планети

Жадані це плани,

Але жаль великий

Вітром я не стану.

С.Гончаров

  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv

Хто зараз на сайті

На сайті один гість та відсутні користувачі

Відкритий лист