Спогади Білецької Євдокії Яківни

Білецька Євдокія Яківна народилася в селі Турове Царичанського району. Перші й четверті класи навчалася в Typiвській початковій школі Потім переїхала жити до брата в місто Харків, де i продовжувала навчатися в школі. Закінчила 9 класів. Мріяла стати вчителькою початкових класів. В комсомол вступила в 1939 році.

 

Почалася Велика Вітчизняна війна. Війна застала в Харкові.

2 серпня 1941 року пішла на фронт. Було 17 років. Всю війну була зв'язковою. Брала участь в боях за оборону Сталінграда, потім Курсько-Орловської дуги. Брали участь у звільненні Білopyciї, наша частина пройшла з боями всю Польщу, звільнили Варшаву, дійшли до Берліну. Розписалася на рейстозі. Війну закінчила старшим сержантом. Визволяла Польщу i добили фашиста в Німеччині.

Поранень не мала, але потопаючи на Волзі, лежала в госпіталі міста Ленінськ.

         

День Перемоги зустріла в Берлінi. Демобілізувалася 7 листопада 1945 року. Приїхала в рідну Царичанку. Закінчила Дніпродзержинське педагогічне училище (заочно). Спочатку працювала завідуючою партбібліотекою РК партії. Працювала вихователем Бабайківського дитячого будинку, потім працювала директором Царичанської початкової школи. А найбільше років працювала учителем початкових класів Бабайківської середньої школи. За вчительську роботу була нагороджена орденом «Знак пошани», знаком «Отличника просвещения СССР», медаллю «Ветеран праці». В 1968 році була делегатом всесоюзного з'їзду вчителів у Москві.

          

Багато значних подій живе в моїй  пам'яті але найбільш запам'яталась перемога 9 травня 1945 року. Уже 9 разів рада ветеранів організовує зустріч однополчан нашого полку, наших однополчан, які пройшли всю війну від Сталінграда до Берліна. Наше завдання зв'язкових в роки війни - тримати точний зв'язок під час бою i ми з цим завданням справлялися добре. У вільний від бою час ми виносили ранених з поля бою.

        

Маю бойові нагороди: Орден «Великої Вітчизняної війни». Медаль «За бойові заслуги» вручили в жовтні 1942 року після бою в Сталінграді.

Медаль «За оборону Москви», «За оборону Сталінграда», «За звільнення Варшави», «За взяття Берліну», «За перемогу над Німеччиною», ювілейні медалі.

Надіслав М.С. Нездійминога.