Інститут Україніки

Головне меню

Карта проїзду

 

Школа йде до ювілею

Бабайківська школа готується до славного ювілею - 100-річчя. Для історії - це одна мить, а для школи - це століття, що вміщає спогади кількох поколінь. Адже у цій школі навчалися наші батьки, потім ми, далі наші діти, а тепер уже онуки.

 

           

У моїй пам'яті назавжди залишається той повоєнний 1945 рік, коли я йшов у перший клас. Жили ми дуже бідно, адже у війну німці спалили хату, а батько загинув на фронті. Мама з допомогою таких же як i сама солдатських вдів та дідусів збудувала невелику хатинку, де ми и жили удвох. Звідси вона вперше i проводжала мене до школи. Одяг та взуванка на мені, були благенькі. Але бідували не тільки ми - всі були одягнені бідно, тому ніхто не соромився цього. Восени аж до морозів, а весною, коли зійде сніг, усі ходили босоніж. Полотняна торба, саморобні зошити з паперу, який діставали, хто де міг, чорнило з бузини або хімічного олівця, ручка й олівець-оце все, що було в тодішнього першокласника. Але до школи я ходив iз задоволенням. I все своє життя з вдячністю згадую першу .вчительку Лесю Платонівну Федоренко. Скільки в неї було душевної теплоти, витримки, людяності. Вона справді стала для нас другою матір'ю. Крім того, що навчала нас у школі, кожного учня відвідувала вдома, перевіряла, як ми готуємося до ypoків. Поважали її не тільки ми, малюки, а й наші мами, бо вона була, для них порадницею, адже i в самої підростало двоє дітей.

          

Умови навчання були тяжкі і для вчителів, і для учнів. Школа переповнена, сиділи за партами по троє. Особливо тісно було взимку, бо ми через холоднечу не роздягалися. Груби топили вночі соломою, яке вже там тепло від неї. Навчались у дві зміни, бо учнів нараховувалось понад 800 чоловік. Особливо тяжкими видались голодні 1946-1947 pp. Мені вони запам'яталися тим, що дуже хотілося їсти. Проте; тамуючи голод, ми вчились, мріяли про майбутнє.

    

У 5-му класі вже перейшли на предметне навчання. До нас прийшли інші вчителі. Математику викладала Марія Федорівна Заболотна, та так цікаво, що на уроках стояла тиша. Незаперечним авторитетом користувались у нас вчителі Іван Єгорович Качур, Дмитро Карпович Лутай, Сергій Антонович Суржко. Це вчителі, які пройшли війну - офіцери з бойовими нагородами, хай земля буде їм пухом. А скільки душі ч вкладав у нас колишній в'язень концтаборів Михайло Савич Нездийминога. Biн читав ботаніку, але цим не обмежувався, бо його зранку i до вечора можна було бачити з дітьми. Організував авіамодельний гурток восени i весною, дo уроків, разом з нами запускав повітряні кулі. А скільки дерев посадили ми з ним, скільки екскурсій провели! Значить, не змогли фашистські душогуби вбити в ньому людину, душевне тепло.

             

У нашій школі завжди був  хороший i сильний колектив педагогів. Недаремно багато їхніх вихованців досягли значних успіхів у подальшому житті. Немало випускників, закінчивши вузи, займали навіть міністерські пости. 3 нашої школи вийшли письменники Іван Андрійович Багмут та Василь Павлович Сологуб. А скільки хлопців стало офіцерами! Бабайківці працюють на відомих заводах у Челябінську, "Запоріжсталі", "Південмаші" i навіть на космодромі "Байконур", а взагалі їх можна зустріти в різних куточках колишнього СРСР. А ще багато випускників школи після закінчення педагогічних вузів повернулися в рідні стіни, щоб продовжувати традиції, започатковані їхніми наставниками.

          

Бабайківську школу закінчили i три моїх сини, вони здобули вищу освіту. i тепер, коли я чую що більше половини наших випускників щороку поступають у вузи, я радію. Значить, живе наша школа, живе Бабайківка!

           

Віталій ШМАЛІЙ,

депутат районної ради, с. Бабайківка.

  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv

Хто зараз на сайті

На сайті 47 гостей та відсутні користувачі

Відкритий лист