Інститут Україніки

Головне меню

Карта проїзду

 

Icтopія меморіалу

«Захисникам Батьківщини та жертвам нацизму в роки Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 pp.» в с. Бабайківка.

 

В 1960 році за розпорядження райвійськкомату та районної організації «Охорони пам'яток icтopії та архітектури» Моні I. та Білоуса Л. П. було зібрано останки загиблих солдат-захиснків с. Бабайківки в роки Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 pp. i перезахоронено в одну братську могилу у центрі села. Виконком сільської Ради - голова Проскурня Арсеній виділили підводу, фанерний ящик для збору фрагментів загиблих. До їздового виділили ще одного чоловіка в допомогу. В основному могилки були на цвинтарі й лісопосадці с. Березівки. Поховання було зроблено наспіх i неглибоко, то трупи вже розклалися. Взято лише ті кістки, що краще збереглися. Це 9 черепів, 2 кінцівки ніг з ботинками, 2 ремні. Документів не було. В центрі села в парку, де колись був храм Миколая викопали яму 2 х 3 м. Їздовий i я, вчитель бioлогії школи опустили ящик з фрагментами в яму. Людей нікого не було на перепохованні. Про це дізнався вчитель військової підготовки Варяниця С. І, зателефонував у райвійськкомат. Це глумлення припинили. Зробили справжню труну. Я переклав останки в труну, закрили. 3ібралися люди, учні й працівники сільської Ради. Вчитель військової підготовки виступив з короткою промовою. Все було так не підготовлено. Ось так тоді вшанували пам'ять тих, хто віддав життя за наше майбутнє.

              

До Дня Перемоги обладнали обеліск Подружжя Лебедів (приїжджі) - будівельники iз кирпичу виклали пірамідку, вмонтували рамку (40 х 30 см) 3i списком загиблих. Дев'ятьох були прізвища, імена, по-батькові, що отримали з військкомату. № 10 i № 11 були прочерки i знак запитання. Це означало, що документа на них відсутні. Трохи пізніше з військкомату привезли в корзинах (із шелюгу) 4 невеликих туї - 0,8 м. Я з учнями викопав ямки (1x1х 1 м), підсипали піску. Корзини трохи порізали ножем i посадили в ямки. Добре допоміг мені учень 6-го класу Проскурня Микола Арсентійович. Доглядали за деревцями, вони прижилися i досі ростуть. Через десяток років зібрали трохи коштів, виділила сільська Рада, колгосп «Україна», районне товариство охорони пам'яток історії i архітектури i доручили завгоспу колгоспу Левенцю Тимофію Полікарповичу заказати в м. Харкові все для комплексу-меморіалу. На місці піраміди виклали постамент для скульптури «Скорбящая мать» (Мати в жалобі) з відповідним оформленням. Пізніше були виготовлені 12 могилок з викарбуваними прізвищами, ім'ям, по-батькові загиблих односельців (с. Бабайківка 280 осіб).

      

Проти кожної могили в ізголов'ї посадили туї з сільської Ради Орел М.Я. i я, Нездійминога М.С., а також протягнуто ланцюг для встановлення вінків.

Такі обеліски поставлені на цвинтарі с. Кущівка та с. Новостроївка на пагорбі в сквері.

               

Нездійминога М.С.

  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv

Хто зараз на сайті

На сайті 38 гостей та відсутні користувачі

Відкритий лист