Інститут Україніки

Головне меню

Фотопроект М. Матуса

Семейный альбом 1893 - 1957

Карта проїзду

 

НЕКРОПОЛІ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ

 

1.      ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОХОВАНЬ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ

 

Тернопільщина — край своєрідний. В основній своїй масі населення вважає себе галичанами, хоч географічно територія віднесена до Поділля, а жителі північних районів прагнуть називатися волинянами.

У наш час на території Тернопільської області налічується 5 меморіальних об'єктів XVII—XX століть (гробниць, каплиць, некрополів й мавзолеїв), які внесені до державного реєстру національного і культурного надбання.

 

 

Таблиця 1. Перелік поховань, що внесені до державного реєстру (на 01.02.97)

Назва об'єкту.

Дата спорудження

Місце розташування

Охоронний номер

Каплиця сім'ї Михайлівських

м. Чортків, цвинтар по вулиці Міцкевича

1750

Усипальниця Сапігів (XVIII ст.)

с.Більче-Золоте

381

Усипальниця Сапігів (XVIII ст.)

Борщівського району с.Пилатківці

382

Гробниця Марцеліни (XVII—XVIII ст.)

Борщівського району

с. Язлівець Бучацького району

1841

Мавзолей Понінських (XIX ст.)

 

 

Єврейський некрополь XV—XX ст.

с. Нирків Заліщицького району

 

м. Підгайці, міське кладовище

 

535

 

2114

Взагалі, у всіх районах Тернопільщини є 52 діючих і 14 закритих кладовищ. Зустрічаються місця поховання євреїв, поляків, словаків, австрійців, німців, зафіксовані татарські й турецькі могили.

Останнє твердження може проілюструвати т. зв. Турецька могила, розташована біля дитячого садка у селі Лучці Тернопільського району. Колись тут було поховано загиблих у бою турків на чолі із знатним пашею. У XVII столітті над останками спорудили пам'ятник у вигляді прямокутного обеліску на циліндричному постаменті.

Меморіальна дошка козацькому полковнику
Морозенку,що загинув при облозі Збаража у
1649 р.Встановлена на мурі Збаразького
замку 1975 р.

    Водночас, в урочищі «Могила» біля села Жабині Зборівського району зберігається братське поховання воїнів, полеглих 1675 року в битві з татаро-турецькою ордою. Кам'яний надгробок, поставлений 1925 року з нагоди 250-річчя битви, увічнює пам'ять героїв написами латинською і польською мовами.

Минають віки, згасає давня ненависть й сира земля примирює давніх ворогів.

Історія цієї землі містить чимало трагічних, кривавих сторінок, тож серед загальних громадських некрополів тут можна побачити козацькі кладовища, меморіали українських січових стрільців, поховання вояків Української Повстанської Армії. Шанують на Тернопільщині безвинні жертви Першої і Другої світових війн.

Якщо маєте бажання, завжди можете взяти участь у вшануванні пам'яті чеських і словацьких воїнів, що загинули на Зборівщині у 1918 році. Щорічно в червні у селі Калинівці Зборівського району відбуваються траурні заходи за участю представників дружніх нам держав.

Таблиця 2. Кладовища та поховання на Тернопільщині (на 03.11.97)

 

Назва району

 

 

Кількість кладовищ

Діючих / закритих

 

 

Кількість поховань

(за національністю)

Поляки

Євреї

Чехи

Бережанський

44/1

 

12000

 

Борщівський

70/1

 

тисячі

 

Бучацький

54/1

 

 

 

Гусятинський

52/0

557

 

 

Заліщицький

48/1

348

 

 

Збаразький

70/1

1226

100

 

Зборівський

81/1

5

 

сотні

Козівський

46/0

372

 

 

Кременецький

64/1

1500

 

 

Ланівецький

42/0

100

50

 

Монастириський

49/0

2046

 

 

Підволочиський

56/0

 

 

 

Підгаєцький

36/1

 

10000

 

Теребовлянський

77/0

164

 

 

Тернопільський

56/0

 

 

 

м. Тернопіль

1/2

385

сотні

 

Чортківський

55/3

19

 

 

Шумський

61/1

900

 

 

Усього

962/14

7622

тисячі

сотні

   

Відкриття памятника на місці
розстрілу
15 тисяч кременчан
єврейської національності 
в серпні 1941 року

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    

Могила чеських і словацьких воїнів
у с. Калинівці
Зборівського району

 

 

 

 

 

 

 

 

 На Бережанщині збереглись поховання вояків Австро-Угорської імперії. Багато на території області й могил учасників бойових дій періоду 1941—1944 років з боку радянської армії. Майже в кожному районі є поховання військовослужбовців і військовополонених німецької національності. Тому, відповідно до угоди між урядами України і ФРН «Про догляд за могилами загиблих», нині запроваджуються відповідні дослідження, облік та інші заходи.

Загалом в області окультурюються не лише українські, а й єврейські, польські поховання та цвинтарі. Будуються пам'ятники безвинним жертвам єврейського геноциду. Велику роботу по відновленню історичних некрополів проводять археологи: Ігор Герета, Богдан Строцин, Олег Гаврилюк, Олександр Ситник, Марина Ягодинська, Михайло Сохацький, Микола Левчук; краєзнавці: Петро Медведик, Венедикт Лавренюк, Олег Полянський, Анатолій Малевич, Гаврило Чернихівський, Остап Черемшинський, Ярослав Павлик, Василь Олійник, Григорій Баран.

Дуже багата історична спадщина України. У кожного регіону є свої пам'ятники, реліквії, традиції. Тернопільщина — не виключення в цьому розмаїтті. Пропонований твір привідкриває лише одну грань нашої славетної минувшини.

Нижче ми детально зупинимось на меморіальних історичних пам'ятках, які виявлені на теренах нашого краю. 

 

2. КОЗАЦЬКІ МОГИЛИ 

 

2.1. Поховання учасників Зборівської битви 

При під'їзді до міста Зборова з боку Львова ще здалеку можна побачити могилу увінчану величним хрестом. Біля підніжжя насипу встановлено пам'ятний камінь з посвячувальним написом. Цей історичний об'єкт носить назву «Козацька могила»: тут поховані учасники Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького, полеглі підчас Зборівської битви 1649 року.

У XVII столітті могила була зруйнувана польським військом, а остаточно довершила нищення радянська влада. Зусиллями громадських організацій Зборівщини 1990 року поховання відновлено і освячено. Нині могила сягає 12-метрової висоти. Автор проекту Хреста Пам'яті — зборівський скульптор Григорій Смерека.

 

 

Загальний вигляд міста Кременець

2.2. П’ятницький цвинтар у Кременці  

У Кременці біля підніжжя гори Черчі П'ятницької зберігся унікальний цвинтар. За переказами, тут було поховано козаків, які загинули під час здобуття Кременецької фортеці у 1648 році. Відомо, що тоді під час облоги і штурму фортечних укріплень полягло більше двох тисяч козаків і ополченців. Нині на некрополі лишилось кілька десятків хрестів та плит XVII століття. На цвинтарі час від часу знаходили козацькі люльки.

Деякі надгробки за формою нагадують кобзу—традиційний сюжет поховальних комплексів українського козацтва. Плити та хрести обтесані нашвидкуруч, що свідчить на користь вищенаведеної версії, але безсистемність їх розташування говорить про можливе повторне використання у пізніших похованнях.

Слід зазначити, що П'ятницький цвинтар у Кременці функціонував майже 500 років — з XIV по XIX століття. Первісно тут діяла Воскресенська церква, яку 1563 року замінив храм Параскеви П'ятниці. У 1636 році П'ятницьку церкву було перенесено на рівнину, на горі ж лишилось тільки старе парафіяльне кладовище.

Повертаючись до подій 1648 року, видається цілком вірогідним, що козаки поховали своїх загиблих товаришів на старому некрополі, недалеко від місця бою. Водночас існує припущення, що більшість полеглих спочиває на території нинішнього педагогічного коледжу імені Т. Шевченка.

Після Хмельниччини на П'ятницькому цвинтарі продовжували ховати місцевих жителів; у центрі кладовища досі спостерігаються поховання з надгробками кінця XVIII—початку XIX століття. Напис на одній із плит у дальньому кінці некрополя («Рай пресвятий загиблому в повітря і благовеніє») свідчить про те, що тут знаходили свій останній спочинок і жертви морових епідемій. Можливо, саме морові поховання і стала основною причиною закриття цвинтаря. У всякому разі, наприкінці XIX століття цей поховальний комплекс вже згадується як закритий.

Кременчани дбайливо доглядають П'ятницький цвинтар як священну реліквію історичної та героїчної минувшини краю, глибоко шанують тих, хто боронив свою землю від чужинців. Щорічно тут відбуваються панахиди.

Сьогодні на самій вершині П'ятницького пагорба височить величний художній пам'ятник. На тлі кам'яного хреста схилив свою голову козак-бандурист, віддаючи шану полеглим героям вільної землі української. 

 

3. ПОЛЬСЬКІ НЕКРОПОЛІ

 

Могила Кароля Юзефа Ліпінського у с. Вірлів Зборівського району

Памятник на могилі матері
Ю.Словацької – Соломиї Словацької Беккю

Могила Міхала Сціборського у Кременці
За попередніми підрахунками, загальна кількість польських кладовищ та окремих могил поляків на теренах Тернопільщини сягає 7622. Найбільше їх у Монастириському (2046), Бучацькому (1500) і Збаразькому районах (1226). Стан упорядкування польських некрополів переважно задовільний.

Обласною організацією УТОПІК встановлено, що на території краю міститься чимало поховань видатних діячів історії та культури Польщі. Так, у селі Вірлів Зборівського району на сільському цвинтарі збереглась могила відомого польського скрипаля і композитора Кароля Юзефа Ліпінського. Надгробок виконано у вигляді колони, декорованої барельєфом з зображенням ліри і бджоли у віночку. Колону встановлено на прямокутному постаменті, а увінчує споруду хрест з розп'яттям. Рішенням Тернопільського облвиконкому №32 від 29 січня 1988 року могилу Ліпінського взято під державну охорону.

Особливу увагу привертає місто Кременець. На тутешньому Туницькому кладовищі зберігається могила матері польського поета Ю. Словацького Соломиї Словацької-Бекю. 23 липня 1855 року її поховали у фамільному склепі, де з 1833 року вже спочивала бабця поета по матері Олександра Януніевська з Думановських, а з 1847 року — дід Ю. Словацького Теодор Янушевський. Пам'ятник над похованням являє собою чотиригранну колону, увінчану декоративною урною. З 22 березня 1971 року під державною охороною перебуває і цей меморіальний об'єкт.  

На православному Монастирському кладовищі Кременця поховано багато відомих польських вчених і громадських діячів XIX століття. Зокрема, тут знайшов свій останній спочинок директор Волинської гімназії, викладач фізики і вищої математики Міхал Сціборський (1807—1847), могила якого охороняється з 25 жовтня 1988 року.  

Панахида на могилі Антонія
Йосифа Бопре

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

Біля підніжжя Хрестової гори збереглась могила доктора медицини, одного з учасників підпільної організації «Співдружність польського народу» Антонія-Йосифа Бопре (1800—1872). Надмогильний пам'ятник має форму саркофага, встановленого на кам'яній плиті.

Хрестова гора взагалі в історії міста пов'язана з кривавими подіями. 28—30 липня 1941 року фашисти закатували тут 3,5 тисячі мирних жителів, зокрема й групу професорсько-викладацького колективу та адміністративного персоналу Кременецького ліцею. На згадку про цю трагедію під час святкування 185-річного ювілею Ю. Словацького у 1994 році на стіні навчального закладу було відкрито і освячено меморіальну дошку.

На кладовищі в м. Бережанах є могила Якуба Шиманського (1844—1864) учасника національно-визвольного повстання проти гніту російського царизму, що вибухнуло у 1863—1864 роках у Королівстві Польському, Литві, частково на території Білорусії і Правобережної України. Поховання оформлене скромною прямокутною рамою з квітником посередині, взято під державну охорону згідно рішення Тернопільського облвиконкому № 243 від 25 жовтня 1988 року. Герої польського повстання 1863—1864 років спочивають і на міському кладовищі м. Заліщиків. На могилі Мар'яна Лядунського (помер 1913 року) встановлено пірамідальний обеліск заввишки 2,25 м. Прямокутний, увінчаний високим хрестом надгробок над похованням Людовіка Островського споруджено у 1906 році за проектом львівського митця Н.Пер'єва. Обидва меморіальні об'єкти охороняються державою згідно рішення виконавчої влади Тернопільщини №147 від 22 березня 1971 року.

Чимало надзвичайно цікавих польських поховань розкидано по селах області. У с. Личківцях Гусятинського району міститься пам'ятник 28-річному Міхалу Заборовському капітану польського легіону наполеонівської армії, який 1812 року загинув у бою під Можайськом. Ампірний надгробок на могилі має вигляд чотиригранного шпиля, увінчаного символічним шоломом (з 25 жовтня 1988 року — на державному обліку).

У с. Яблуневі Гусятинського району на сільському кладовищі є могила колишньої власниці цих земель Флорентини Ценської. 1989 року поховання було належно впорядковано.

Особливо багато цікавих польських поховань на теренах Борщівського району. У селах Вигоді, Глибочку та Кривчому зберігаються могили поляків — жертв політичних репресій. На кладовищі с. Більча-Золотого вцілів гробівець польського князя Сапіги та могила ксьондза Іларія Тишинського. У селищах Михайлівці та Мельниці-Подільській існують окремі польські цвинтарі. У самому Борщеві варто відзначити поховання римо-католицьких священиків, яке доглядають місцеві парафіяни.

Згадаємо також численні братські могили польських солдатів, які загинули під час військових кампаній початку XX століття. Вони збереглись, зокрема, у містах Кременці та Монастириську, на території Підволочиського й Заліщицького районів.

За повідомленням виконавчого комітету Тернопільської міської ради, на території обласного центру окремих польських кладовищ нині немає. Поховання громадян польської національності проводились в основному на некрополі по вулиці Микулинецькій. Сьогодні тут налічується 385 таких поховань, включаючи 65 сімейних склепів.

  

4. ЄВРЕЙСЬКІ НЕКРОПОЛІ 

 

4.1. Загальна характеристика єврейських поховань 

Найбільше єврейських поховань міститься на теренах Бережанського (12 тисяч могил) й Підгаєцького (10 тисяч) районів та міста Тернополя (сотні тисяч). Загалом єврейські поховання на Тернопільщині вивчені недостатньо, тут досі лишається чимало нез'ясованих питань. Товариство охорони пам'яток історії та культури спільно з зацікавленими підрозділами облдержадміністрації, єврейськими товариствами проводять постійні дослідження давніх єврейських поховань, тож широке комплексне узагальнення цієї теми ще попереду.

 

4.2. Загальні відомості про наявні та знищені єврейські кладовища

 

м. Тернопіль

По вулиці Микулинецькій міститься закрите єврейське кладовище. Сучасний стан некрополя задовільний: збереглась частина надгробних пам'ятників, є металева огорожа.

 

Бережанський район

У м. Бережанах площа єврейського кладовища становить близько 2 га. Кількість похованих — 12 тисяч осіб. Кладовище перебуває у незадовільному стані: більшість надгробків знищено, огорожа відсутня, територію засмічено. На некрополі встановлено пам'ятник із 8 добре збережених надгробних плит з написом: «Етнічна пам'ятка єврейської культури».

 

Борщівський район

У м. Борщеві на місці знищеного єврейського кладовища розташовано стадіон. 1990 року частину спортивного комплексу (480 м2) відведено для встановлення меморіального знаку євреям — жертвам фашизму. Пам'ятник являє собою мармурову плиту, на якій українською та єврейською мовами зроблено напис: «Перехожий, зупинись на мить. В цій братській могилі поховані тисячі євреїв — жителів Борщева, Скали-Подільської, Мельниці-Подільської, Озерян, Королівки, закатованих фашистами у 1941—1943 рр. Помолись за спокій їх душ, щоб такого ні з ким не повторилось».

У селах Озеряни, Королівщ, Скала-Подільська та Мельниця-Подільська існують старі єврейські кладовища, закриті у 1930—1940 роках.

 

Бучацький район

Єврейське кладовище розташовано на околиці міста Бучача. Некрополь припинив діяти ще до 1940 року. Пам'ятники зруйновано, залишилось багато надгробних плит. Територію частково огороджено.

 

Гусятинський район

У селищі Гусятин єврейське кладовище повністю знищено; нині на більшій частині його території — житлові будинки. На незабудованій частині некропо ля встановлено пам'ятний знак на честь відомого єврейського філософа і духовного наставника рабина Фрідмана.

У селищі Хоросткові територію знищеного єврейського кладовища частково засаджено деревами.

 

Заліщицький район

У селищі Товстому збереглось закрите єврейське кладовище, площею близько З га. На території некрополя під час Великої Вітчизняної війни діяло гетто, куди звозили євреїв з Тернопільської, Чернівецької та Івано-Франківської областей. Тут існує три братських могили й біля 100 окремих надгробків. 1990 року на поховальному комплексі встановлено пам'ятний знак жертвам фашизму.

 

Збаразький район

У м. Збаражі єврейське кладовище частково зруйновано, на частині його території побудовано житлові та адміністративні будинки. Сьогодні на некрополі ще лишається біля 100 могил з надгробками. Найпізніше поховання датовано 1961 роком. Площа кладовища — 1,5 га.

Крім того, у Збаражі є дві братські могили жертв фашистського терору 1943 року; кількість похованих тут невідома. Братське поховання розстріляних в роки Великої Вітчизняної війни євреїв зафіксовано біля в'їзду до селища Вишнівця.

 

Зборівський район

Даних про єврейські кладовища немає. 1991 року в м. Зборові на місці колишнього гетто споруджено пам'ятник загиблим євреям. Напис на монументі сповіщає: «Присвячується вічній пам'яті перших євреїв, які загинули від жор­стокості фашистських вбивць во славу Господа Бога 7 липня 1941 року в нашому місті Зборові. Вони ніколи не будуть забутими!»

 

Кременецький район

 

У м. Кременці єврейське кладовище займає понад 2 га. Стан пам'ятників незадовільний. Останні поховання відбулися ще до 1940 року.

Памятник на місці масових розстрілів
кременчан єврейської національності

 

1992 року на території районної лікарні встановлено пам'ятний знак з нагоди 50-річчя масових розстрілів євреїв: у серпні 1941 року в місті загинуло 15 тисяч осіб.

 

 

 

 

 

  

  

Лановецький район

Єврейське кладовище на околиці селища Ланівці займає 0,7 га. Кількість поховань з надгробними пам'ятниками нині не перевищує 50.

Тут же на некрополі містяться братські могили розстріляних у 1942 році євреїв. Поховальний комплекс не огороджено, територія поросла деревами і кущами.

У с. Білозірці територія єврейського кладовища покрита лісом. Збереглися лише окремі уламки надмогильних плит та обвідний рів. Площа некрополя становила 1,5 га.

Від єврейського кладовища, розташованого в центрі с. Вишгородка, лишились кілька фрагментів надгробних плит. Некрополь займав близько 1,2 га. Останні поховання тут відбулися ще до 1940 року.

 

Підволочиський район

У селищі Підволочиську закрите єврейське кладовище збереглося на площі 1200 м2. Некрополь обведено металевою огорожею. Зафіксовано кілька старих надгробних пам'ятників та братську могилу євреїв, розстріляних під час німецької окупації. Неподалік міститься сучасне єврейське кладовище, де поховання тривали після 1944 року.

У м. Скалаті на місці знищеного єврейського кладовища розташовано ста­діон. Біля дороги до с. Новосілки споруджено пам'ятник жертвам фашистського терору — кам'яну брилу в оточенні трьох надмогильних плит з старого єврейського некрополя.

1943 року фашистські окупанти зігнали євреїв з Підволочиська та навколишніх сіл у видолинок під селом Камяняки. На місці колишнього фільварку для в'язнів було обладнано табір. Спочатку невільників використовували на будівництві автостради Тернопіль-Підволочиськ, а потім безжалісно знищили. Сьогодні неподалік від цього скорботного місця встановлено пам'ятний знак.

Всього на території Підволочиського району в 1943 році було вбито і похо­вано близько 3,5 тисячі осіб.

Підгасцький район

У м. Підгайцях єврейське кладовище займає біля 2 га. Кількість похованих сягає 10 тисяч осіб. Стан некрополя задовільний, збереглось більше половини надгробних пам'ятників.

 

Теребовлянський район

У м. Теребовлі єврейське кладовище не збереглося. На його місці розташовано приватні житлові будинки.

У селищі Микулинці некрополь зберігся погано: більшість пам'ятників зруйновано, загальний стан незадовільний. У с. Струсові та Буданові єврейські кладовища розташовані на околицях і збереглись лише частково. У с. Плебанівці на місці розстрілів євреїв 1941—1943 років встановлено пам'ятний знак.

 

Чортківський район

У м. Чорткові налічувалось 3 єврейські кладовища. Некрополь біля районної лікарні, що вважався найстарішим, на жаль, не зберігся. На його місці посаджено сад збудовано лікувальні корпуси. Частково вцілів лише кладовищенський мур (6—8 м), біля якого відновлено могилу єврейського філософа і духовного наставника рабина Фрідмана.

Кладовище навпроти автовокзалу займає приблизно 0,6 га. Територію обне­сено металевою огорожею. Перші поховання тут датуються 1926 роком, останні — 1950-м. Пам'ятники збереглися частково.

Єврейський поховальний комплекс (0,3 га) по вулиці Міцкевича розташовано біля християнського кладовища. Територія перебуває у занедбаному стані, огорожі немає. Збереглося 20 надгробних плит.

 

Шумський район

У селищі Шумську збереглося єврейське кладовище площею 2000 м2. Надгробні пам'ятники тут збережені частково, огорожа відсутня. Некрополь не функціонує принаймні останні 50 років. Крім того, у селищі встановлено пам'ятний знак євреям, закатованим в роки Великої Вітчизняної війни.

 

 

5. ВІЙСЬКОВІ ПОХОВАННЯ ЧАСІВ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ 

 

5.1. Військові кладовища російської та австро-угорської армій 

На території області існує чимало військових поховань періоду Першої світо­вої війни.

Зокрема, у с. Киданові Бучацького району 1914 року було поховано 100 осіб австрійської національності; нині ця територія огороджена, на могилі встановлено хрест. У смт Гусятині збереглось 175 поховань 1915 року, зокрема 75 воїнів-австрійців. У с. Гадинківцях Гусятинського району 1914 року на кладовищі поховано 67 військових осіб, з них 35 австрійської та 32 німецької національностей. Поховання 1914 року є і на кладовищах інших сіл того ж району (с. Крогульці — поховано 15 осіб німецької національності; с. Увисла — поховано 40 німецьких військових).

У с. Сапанові Кременецького району є спільна могила 1916 року осіб росій­ської та австрійської національностей, кількість похованих невідома. На згаданій могилі зберігся постамент від хреста. У селі Хотівка цього ж району збереглося поховання австрійських воїнів, загиблих 1916 року. Виявлено 17 військових могил 1914—1915 років на міському кладовищі у Бережанах та цвинтар під горою Лисонею (1916 р.). У могилах поховано близько 500 чоловік. Згадані поховання у 1995 році були впорядковані місцевими жителями.

Певна річ, поховань, подібних наведеним, на Тернопільщині значно більше, і їх вивчення триває.

 

 

5.2. Поховання українських січових стрільців 

Чимало сьогодні на Тернопільщині поховань січового стрілецтва — цвіту Західної України. Армією поетів, композиторів і співців називали в народі січових стрільців. До сьогоднішнього дня в містах і селах України співають стрілецькі пісні.

 Поховання українських січових стрільців
на цвинтар
і , с. Посухова
Поховання січових стрільців у Збаражі
на міському кладовищі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

Читачеві з історії відома доля армії поетів, композиторів і співців. Промчали роки, але не зароста­ють стежки до могил тих, хто так хотів волі своєму народові.

 

Заліщицький район

1. Могила січових стрільців (с. Колодрібка, кладовище).

2. Могила хорунжого Т Романюка (м. Заліщики, кладовище).

3. Могила невідомого січового стрільця (м. Заліщики, кладовище).

4. Братська могила січових стрільців (с. Солоне).

5. Братська могила січових стрільців (с. Борвулинці).

6. Братська могила січових стрільців (с. Блищанка).

 

Зборівський район

Памятник на могилі українських
січових
стрільців на
Монастирському кладовищі

 

1.  Могила січових стрільців у с.Ярчівцях. Поховано 2 січових стрільці, які загинули у 1918 році.

2. Братська могила січових стрільців у с. Лопушанах. Поховано 4 воїни. Встановлено пам'ятник, який являє собою скульптурну композицію: хрест і фігура жінки, що пригорнулась до нього.

3. Братська могила січових стрільців у с. Кальному.

4. Могила січового стрільця Степана Чорного у с. Білоголовах.

5. Могила січових стрільців у с. Загір'ї.

6. Могила січових стрільців у с. Жабині.

7. Братська могила воїнів УГА у с. Вовчківцях.

8. Братська могила воїнів УГА на кладовищі м. Зборова.

 

Козівський район

1. Могила січових стрільців у с. Дибще.

2. Могила січових стрільців у с. Ценові.

3. Могила січових стрільців у с. Вівсі.

4. Могила січових стрільців у с. Го­родищі.

5. Могила січових стрільців у с. В Ходачкові.

  

Підволочиський район

Могила січового стрільця М. Геруса (с. Скорики, кладовище).

 

Теребовлянський район

Могила січових стрільців у с. Семиківцях.

 

Тернопільський район

Могила січового стрільця О. Боцяна (с. Чистилів).

 

Кременецький район

Могила січових стрільців, розстріляних більшовиками 1918 року в м. Кременці (Монастирське кладовище).

Виявлення поховань українських січових стрільців, їх впорядкування і благоустрій тривають.

 

 

5.3. Не згасає пам'ять людська про чеських і словацьких легіонерів на Зборівщині 

На околиці Калинівського цвинтаря (в минулому село носило назву Цецова) розташована велика, дбайливо впорядкована могила. Останніми роками неподалік неї виросли три флагштоки, які свідчать, що це братська могила, у якій поховані іноземці.

 

Австрійський цвинтар під горою Лисоня
Бережанського району
на Тернопільщині

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

 Щорічно влітку тут відбуваються велелюдні мітинги, в яких беруть участь представники посольств і військових відомств Чехії і Словаччини. У 1997 році могилу відвідав президент Чехії Вацлав Гавел.

Дійсно, понад 80 років тому на цьому місці поклали свої голови сотні чехів і словаків. Будучи солідарними зі своїми братами-слов'янами, вони виступили проти австрійського війська. Смерть сотень солдатів сусідніх держав вартує, щоб розповісти про ці події трохи детальніше.

Битва під Зборовом є яскравою сторінкою в історії Чеської і Словацької рес­публік. Свого часу вона мала значний вплив на становлення чехословацької державності, прискорила падіння Австро-Угорської імперії, сприяла піднесенню національної гордості чехів і словаків, мала величезне значення для становлення у майбутньому чеської армії.

У битві російської армії проти австро-угорських військ під Зборовом брала участь Чехословацька бригада (легіон), яка була сформована у 1916—1917 роках на території України. Формування цієї бригади на українській землі було пов'язано з тим, що на початку XX століття в Україні проживало понад 70 тисяч чехів. Чехословацька бригада, яка 1916 року складалася з двох, а з березня 1917 року — з трьох стрілецьких полків, входила до складу 49-го корпусу 11-ї російської армії. Командував Чехословацькою бригадою російський полковник В. Троянов.

Чехословацькій бригаді протистояли війська 19-ї австрійської дивізії та деякі інші військові підрозділи (усього понад 12 тисяч осіб).

Незважаючи на це, результати бою навіть перевершили сподівання російських воєначальників: російська армія прорвала оборону ворога та захопила територію до трьох з половиною кілометрів углиб оборони австрійців; пункт Могила та висота поблизу нього були взяті.

У битві під Зборовим загинуло 185 і було поранено 803 чехів і словаків. Чехословацька бригада взяла в полон 62 ворожі офіцери, 3150 сержантів і сол­датів, захопила як трофеї 15 гармат, велику кількість кулеметів, гвинтівок, боєприпасів.

Багато сучасних чеських істориків вважають, що битва під Зборовом, до певної міри, сприяла прискоренню розпаду Австро-Угорської монархії, а отже, наблизила день проголошення незалежної Чехословацької Республіки 28 жовтня 1918 року.

Похорон полеглих відбувся 4 липня 1917 року, а в 1927 році на могилі було відкрито меморіал. Пам'ятник являє собою насип завдовжки 15 м, завширшки 13 м, заввишки 5 м, обрамлений каменем. З двох боків могила викладена каменем у формі трикутників. На одній із стін міститься плита з написом чеською та українською мовами:

«Тут на старій слов'янській землі під Зборовом сплять сини Чехословаччини, що полягли за волю, мир, за краще майбутнє всіх слов'янських народів.

2.VІІ. 1917 р. Вічна їм слава».

У с. Озерній збереглося поховання чеських і словацьких легіонерів, що померли від ран; там був розташований військовий медичний пункт.

 

5.4. Могили військовослужбовців та військовополонених 

Тернопільщина всіяна могилами і похованнями військовослужбовців та військовополонених періоду Другої світової війни. Нині обласною організацією Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, управлінням житлово-комунального господарства за участю інших громадських формувань складено перелік наявних та знищених поховань такого характеру.

Зараз вивчаються можливості систематизації поховань, будівництва меморіальних комплексів, братських могил тощо.

 

Бучацький район

1. с. Ріпинці — 1 могила (поховано 42 особи німецької національності);

2. с. Сновидів — 11 могил (поховано 18 осіб німецької та австрійської національностей);

3. с. Скоморохи— 12 могил (поховано 12 осіб німецької та 8 осіб угорської національностей).

 

Заліщицький район

1. с. Богданівна — поховано 21 особу польської національності, могили не збереглися;

2. с. Блищанка — 1 могила (поховано 6 осіб польської національності), місце поховання ще 76 осіб польської національності невідоме;

3. с. Лунів — поховано 22 особи польської національності, місце поховання невідоме;

4. с. Дзвиняч — поховано 6 осіб польської національності, місце поховання невідоме;

5. с. Зозулинці — поховано 9 осіб польської національності, місце похован­ня невідоме;

6. с. Зелений Гай — поховано 8 осіб польської національності;

7. с. Іване Золоте — поховано 14 осіб польської національності (на пам'ят­нику односельчанам викарбовані прізвища);

8. с. Карперівці — поховано 2 особи польської національності (1 могила розташована на сільському кладовищі, місцезнаходження другої невідоме);

9. с. Угриньківці — поховано 63 особи польської національності, на сільсько­му кладовищі є надгробки;

10. с. Устечко — поховано 10 польських військових (3 поховання відомі);

11. с. Лисівці — похована 1 особа польської національності;

12. с. Ворвулинці — поховано 6 осіб польської національності, імена викарбовані на пам'ятнику односельцям;

13. с. Кошилівці — поховано 6 осіб польської національності;

14. с. Нирків — поховано 63 особи польської національності (є 50 пам'ятників);

15. с. Поділля — поховано 8 осіб польської національності (прізвища нанесені на пам'ятнику односельцями);

16. с. Солоне — поховано 8 польських військових, місце невідоме;

17. с. Городок — поховано 2 особи польської національності на сільському кладовищі, є пам'ятники;

18. с. Шипівці — поховано 12 осіб польської національності, з них 8 на сільському кладовищі, інші невідомі;

19. с. Летяче — поховано 40 осіб польської національності на сільському кладовищі, надгробних пам'ятників немає;

20. с. Кулаківці — поховано 4 особи польської національності на сільському кладовищі, місце невідоме;

21. с. Головчинці — поховано 5 осіб польської національності, з них 4 на сільському кладовищі. Усі поховання датуються 1939—1948 роками.

 

Зборівський район

1. с. Кабарівці—поховано 150 осіб німецької та 170 осіб австрійської націо­нальності, могили впорядковані, частково збереглися хрести;

2.  с. Коршилів — поховано 30 чеських військових, могили невпорядковані;

3. с. Калинівка — упорядковані поховання чехів і словаків;

4. с. Погрібці — упорядковані поховання німців;

5. с. Ярославовичі — невпорядковані поховання німців та австрійців 1939 — 1945 років;

6.  с. Тростянець — поховання австрійців, могила невпорядкована;

7. с. Озерна — поховання 8 осіб чеської національності, могили впорядковані;

8. с. Оліїв — поховання поляків, що загинули в 1944 році, могила невпорядкована;

9.  с. Гукалівці — поховання осіб австрійської національності, кількість не­відома, невпорядковані;

10.  м. Зборів — невпорядковані поховання на міському кладовищі осіб польської національності, кількість невідома; поховання на території гімназії ім. Р. Завадовича — близько 200 осіб німецької національності, є хрест, символічна могила;

11. с. Михайлівка — поховання 100 осіб німецької національності.

 

Козівський район

с. Ходачків — поховано 365 осіб польської національності.

 

Кременецький район

1.  с. Катеринівка — поховання 5—7 осіб німецької національності, Могила невпорядкована;

2.  с. Града — поховання 7—8 осіб німецької національності періоду Другої світової війни;

3.  м. Кременець — на Монастирському кладовищі є масове поховання осіб німецької національності 1944 року, могили частково впорядковані.

 

Монастириський район

1. м. Монастириськ — поховано велику кількість осіб німецької національності, кладовище знищено у 1950-х роках, земельна ділянка використана під забудову об'єктів соцкультпобуту;

2. смт Коропець — у 1942—1943 роках поховано 13 осіб німецької та 3 особи угорської національностей, могили не збереглися.

 

Підгаєцький район

с. Михайлівка — поховано 100 осіб німецької національності на території сільського кладовища.

 

Теребовлянський район

1. с. Золотники — є братська могила, де поховано 629 осіб, національність яких не встановлено;

2. с. Ілавче — є поховання осіб польської, німецької та російської національностей;

3. с. Лоппгів—на території кладовища споруджено пам'ятник особам різних національностей, що загинули під час Першої світової війни;

4. с. Буданів — братська могила на 110 осіб, 16 братських могил на 175 осіб та 19 могил, де поховано по 1 особі різних національностей;

5. с. Вербівці — братська могила 153 осіб різних національностей, у задо­вільному стані;

6. м. Теребовля — на військовому кладовищі є 14 братських могил, де поховано 121 особу різних національностей, та 30 поодиноких могил.

 

Чортківський район

м. Чортків — братські могили на центральному кладовищі, де поховано 17 осіб російської, грузинської, казахської, узбецької та інших національностей.

Вищенаведена інформація є неповною, тому Товариством охорони пам'яток історії та культури ведеться робота по її поповненню.

 

 

6. ОКРЕМІ ПОХОВАННЯ ВІДОМИХ У РЕГІОНІ ЛЮДЕЙ

 

1. Могила ЙОСИФА СКОМОРОВСЬКОГО.

Йосиф Захарович Скоморовський народився 1815 року в с. Долинянах Бережанського району. Активно співпрацював з «Руською трійцею», уклав великий п'ятитомний українсько-польський словник. Похований у гробівці на кладовищі с. Березовиці Тернопільського району. Пам'ятник — скульптура жінки, що стоїть на змії.

 

2. Могила ОТЦЯ ПЕТРА (ОЛЕСЯ) ГЕРЕТИ.

Народився 28 червня 1902 року в с. Козові. Мав парафію в с. Скоморохах, викладав релігію в місцевій школі, друкував власні поезії. Помер 1 травня 1974 року і похований на кладовищі с. Великої Березовиці Тернопільського району. Могила земляна, по краях зроблена бетонна опалубка. Пам'ятник являє собою плиту, над якою височить арочна споруда, що нагадує вікно з хрестом посере­дині.

 

Надгробок на могилі батьків
співачки С.А.Крушельницької
у с. Біла

 

3. Могила батьків СОЛОМИЇ КРУШЕЛЬНИЦЬКОЇ.

Пам'ятник на сільському кладовищі с. Білої Тернопільського району являє собою постать жінки з лірою і театральною маскою в руці. Пам'ятник у 1903 році привезений Соломиєю Крушельницькою з Італії і наступного року встановлений на могилі її батька. Пізніше поряд поховали і маму співач­ки.

 

4. Могила МІХАЛА СІДБОРСЬКОГО.

Міхал Сціборський (1767—1847) був директором Волинської гімназії, перетвореної 1819 року на Кременецький ліцей; викладав фізику та вищу математику. Надгробок на Миколаївському кладовищі м. Кременця являє собою хрест з розп'яттям, встановлений на фігурному постаменті.

 

  

5. Могила ВІЛЛІБАЛЬД АБЕССЕРА.

Віллібальд Готлібович Бессер (1784—1842) — визначний український ботанік австрійського походження, уродженець м. Інсбрука. Бессер зібрав великий гербарій, який зберігається в Інституті ботаніки НАН України. Надгробок на Монастирському кладовищі м. Кременця має форму саркофага.

 

6. Могила ЮХИМА ВІЛГВЧУКА.

Юхим Андрійович Вілівчук (1890—1970) — літератор, працював під псевдонімом Вавровий. Надгробок на кладовищі с. Кокорова Кременецького району являє собою багатоступінчастий обеліск, що завершується хрестом.

 

7. Могила ІВАНА ХВОРОСТЕЦЬКОГО.

Іван Федорович Хворостецький (1888—1958) — визначний український художник, уродженець с. Юридиків. Член Спілки художників України, у 1928 році одержав премію на міжнародній виставці у Венеції. Надгробок на кладовищі селища Почаєва Кременецького району має вигляд стели із символічними зображеннями палітри та дубового листя.

 

8. Могила ЛЮДМИЛИ ЗУБРИЦЬКОЇ.

Людмила Антонівна Зубрицька (1898—1920) — артистка «Тернопільських театральних вечорів». Похована на Тернопільському міському кладовищі по вулиці Микулинецькій.

 

9. Могила ВОЛОДИМИРА КАЛИНИ.

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   

Володимир Іванович Калина (1896—1923) —український артист, у 1915— 1917 роках грав у «Тернопільських те­атральних вечорах». Надгробок на Тернопільському міському кладовищі по вулиці Микулинецькій має вигляд високого пірамідального обеліску та прямокутної надмогильної плити. Матеріат— камінь-пісковик.

 

10.  Могила ТЕОДОЗІЇ БЕНЦАЛЕВОЇ.

Теодозія Іванівна Бенцалева — артистка «Тернопільських театральних вечорів». Померла 16 травня 1919 року і похована на Тернопільському міському кладовищі по вулиці Микулинецькій.

 

11.  Художній надгробок на могилі АННИ та ЕМІЛІЇ ГУБЕР, що розташована на Тернопільському міському кладовищі по вулиці Микулинецькій. Пам'ятник являє собою постать ангела висотою 0,8 м на прямокутному постаменті.

 

12. Могила КЛЕМЕНТИНИ ПОПОВИЧ-БОЯРСЬКОЇ.

Клементина Карлівна Попович-Боярська (1863—1946) — українська письменниця та громадський діяч. Надгробок на кладовищі с. Бабинців Борщівського району являє собою подвійну прямокуту плиту з зображенням розгор­нутої книжки.

 

13. Могила ЯНОВИЧА.

Янович (Курбас Степан Пилипович) — український актор. Похований біля церкви с. Старого Скалату Підволочиського району.

 

14. Могила ОТЦЯ СТЕПАНА КАЧАЛИ.

Похований на кладовищі с. Шельпаків Підволочиського району.

 

15. Могила ПАВЛА ДУМКИ. Павло Андрійович Думка (1854—1918) — поет, друг і однодумець Івана Франка. Уродженець с. Купчинців Козівського району, де і похований на кладовищі.

 

16.  Могила МАРКА КАГАНЦЯ, який загинув 6 лютого 1908 року від рук австрійських жандармів у день виборів до сейму. Пам'ятник на кладовищі селища Коропця Монастириського району — хрест на пірамідальному постаменті. 

    

17.  Могила ІВАННИ БЛАЖКЕВИЧ.

Іванна Блажкевич (1886—1977) — письменниця та громадський діяч. На­родилася, провела свої молоді та останні роки життя у селі Денисові Козівського району. Померла 2 березня 1977 року і похована на сільському кладовищі поряд зі своїм чоловіком. На могилі її рідними встановлено пам'ятник — червону гранітну брилу, посеред якої мармурова плита з написом «Письменниця Іванна Блажкевич 8.Х. 1886— 2.Ш.1977. Іван Блажкевич З.П. 1881—23.УІ. 1945».

 

18. Могила ОСИПА МАКОВЕЯ.

Осип Маковей (літературний псевдонім О.Степановича) — український письменник. Народився 23.08.1867 року в м. Яворові Львівської області. Викладав в учительських семінаріях Чернівців, Львова, Заліщиків. Помер 21.08.1925 року. Похований на міському цвинтарі у м. Заліщиках. Пам'ятник на могилі у вигляді саркофагу (2 м 80 см). Робота самодіяльних авторів.

 

19. Могила українського письменника отця ТИМОФІЯ БОРДУЛЯКА. Народився 1863 року, помер 16.10.1936 року. Похований на кладовищі у с. Великий Ходачків Козівського району.

 

20. Могила артиста українських театрів ВАСИЛЯ МИХАЙЛОВИЧА ЮРЧАКА (1876 — 1914). Похований на міському кладовищі у м. Теребовлі. На могилі є надгробна плита у вигляді саркофагу (0,79 м х 1,5 м), на ній напис: «п. Василь Юрчак. Артист українських театрів. Прожив літ 38, у п. 1914. Китицю тихих споминів зложіть на могилі його». 

 

Основні джерела: 

Андрушків Б. Гріхи наші. – Тернопіль, 1997.

Андрушків Б., Сорока П. По той бік безодні. – Тернопіль, 1997.

Андрушків Б. Екологічне благополуччя та благоустрій населених пунктів – запорука здоровя людини. – Тернопіль, 1996.

Баран Г. Заліщики – Львів, 1983.

Верига В. Там, де Дністер круто вється. – Львів, 1993.

Гасай Є. Село Токи та його околиці. – Тернопіль, 1993.

Дуда І. Бучач (путівник). – Львів, 1935.

Данилюк С. Повстанський записник. – Київ, 1994.

Заплітний Євген. Глібів. Коротка історія села. – Тернопіль, 1994.

Збараж і його околиці в спогадах емігрантів. Упорядники В. Гриб, Р. Матейко, Б. Мельничук. – Тернопіль, 1993.

Зарваниця у духовному і художньому слові, спогадах, переказах / Уклали П. Бубній, М. Сагайдак. – Тернопіль, 1993.

Історія міст і сіл України. Тернопільська область. – К., 1973.

Історія Українського війська у 12 випусках / Під редакцією Тиктора.

Календар товариства «Просвіта» на 1912 рік. – Львів, 1911.

Козова і околиці в спогадах емігрантів / Упорядник Б. Проник. – Тернопіль, 1992.

Літопис Борщівщини. – Борщів. – 1991/1997. – Вип. 1 – 3.

Мазурчук А. Спогади про Антонівську республіку УПА. – Дубно. – 1995. Копія рукопису 20 листків друкарського шрифту.

Роман Матейко, Богдан Мельничук. Воєнними дорогами синів Галичини. Українські Січові Стрільці на Тернопільщині. – Тернопіль, 1991.

Наливайко О. Золотий потік. (Путівник) – Тернопіль, 1994.

Підгаєцька земля (історико-мемуарний збірник). – Торонто, 1994.

Ріпецький С. Українське Січове Стрілецтво. – Львів, 1995.

Сіреджук П. Першовитоки (нариси історії Заліщанщини від найдавніших часів до наших днів). – К., 1994.

Савчук В. Літопис Бережанської землі. – 1994.

Ступка М. Над тихим Серетом (історія с. Чернихова). – Нью-Йорк, 1983.

Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Антонівці.

Чорпіта Яромир. Чортків. Історико-краєзнавчий нарис. – К., 1992.

Чернихівський Г. Кременець. // Наука і суспільство. – 1989. - №1.

Чернихівський Г. Кремянеччина. – Кременець, - 1992.

 

 

  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv

Хто зараз на сайті

На сайті 157 гостей та відсутні користувачі

Відкритий лист