Інститут Україніки

Головне меню

Карта проїзду

 

Схоже, настанова світоча української культури Івана Огієнка про те, що "кожне поважне видання конче мусить мати доброго мовного редактора", ще не стала імперативом українського інформаційного простору.

З огляду на негативні мовні процеси, культивовані сучасними ЗМІ, до яких передусім слід віднести засилля змістових, лексичних, стилістичних, словотворчих, орфографічних, орфоепічних і пунктуаційних помилок, гадаю, не варто розпочинати дискусію про те, які видання, радіо- і телепередачі можна вважати поважними на сьогодні.

Так само, напевне, не відкрию ніякої професійної таємниці, коли скажу, що аналітичне осмислення інформації і пошук способів її вдосконалення належить до компетенції редактора. Кваліфіковане редагування вимагає в оцінці авторського матеріалу критичного підходу, що охоплює, зокрема, такі моменти, як актуальність теми, повнота її розкриття, послідовність та логічність викладу, додержання граматичних норм.

Максимально наблизити авторський матеріал до можливостей сприйняття читачем/слухачем/глядачем шляхом усунення мовних похибок, що спотворюють зміст, - найперше завдання редактора. Якщо ж редактор ігнорує ці вимоги, читачеві/слухачеві/глядачеві замість якісного інформаційного продукту пропонують ляпанину, тобто невміло, неохайно виконану роботу. А от у пам'ять, скажімо, радіослухача вкарбовується передусім прізвище диктора чи автора матеріалу, хоча разом з ними не меншу відповідальність за те, що звучить, несуть редактори, які зазвичай залишаються невідомими "героями".

Як вам, наприклад, таке з інформаційних випусків радіо:

"Особливе місце було приділено ролі та місцю України в новій геополітичній ситуації на континенті..." (1 канал Національної радіокомпанії, 16.05.02)

"У пониззі Дніпра... чекають на свого дослідника маловідомі історики української історії." (1 канал Національної радіокомпанії, 5.06.02)

"Навчання проводяться з метою навчання офіцерів штабу батальйону..." (радіо "Ера", 22.05.02)

"...А чи будуть нові новосілля, на це запитання сьогодні ствердно не може відповісти ніхто" (Національна радіокомпанія України, 16.07.02)

"Виступивши у четвер зі спеціальною письмовою заявою з приводу виходу Сполучених Штатів з Договору про ... ПРО від 82-го року, він підкреслив, що це необхідно для захисту американців від обмежених ракетних атак, які можуть здійснити терористи і держави-ізгої" (1 канал Національної радіокомпанії, 14.06.02).

Невиправданий повтор одних і тих самих спільнокореневих слів є свідченням фахової безпорадності редактора, який готував інформацію до ефіру. Скажімо, в останній цитаті три крапки на письмі - це розгубленість досвідченого диктора, як говорять, не вір очам своїм: однак, що написано пером, того не витягнеш і волом. Але ж не перо пише, а розум. Через абзац редактор подав повну назву договору (див. www.nrcu.gov.ua), хоча правила вимагають робити навпаки: давати скорочення після повної назви.

Розповідаючи про зодчих Фоміних, В.Вітінов (радіо "Голос Києва", 6.06.02) у творчому запалі промовив: "...Кияни не забувають тих, хто будував його (місто Київ. - Авт.) у недалекому майбутньому". Так і пішло в ефір. Хоча вправний редактор обов'язково "майбутнє" замінив би на "минуле".

"НАТО готова співпрацювати з Україною, але Україна, зі свого боку , має вжити заходів, щоб наблизити момент вступу до альянсу..." (1 канал Національної радіокомпанії, 6.06.02), - прозвучало в черговому інформаційному випуску, а вдумливий слухач замислився. Справді, НАТО (North Atlantik Treaty Organization) - це Організація Північноатлантичного договору (Північноатлантичний пакт, Північноатлантичний союз). Якщо організація, то - вона , жіночий рід, а пакт, союз - він, чоловічий рід.

Оскільки рід літерної абревіатури НАТО редактор визначив за головним словом організація, то й далі слід було б ужити цей іменник жіночого роду, а не альянс, що відповідно "готовий" на відміну від організації, яка "готова".

"Міністр... повернувся... для того, що під особистий контроль взяти наслідки погромів." ( Національна радіокомпанія України, 10.06.02) Чи не правильніше взяти під контроль роботу з усунення наслідків, а не самі наслідки?

Подейкують, Борису Стругацькому належать слова: "Дать по морде редактору — святое дело..." (цитую мовою оригіналу. - Авт.). Жарти жартами, а якщо серйозно?

  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv

Хто зараз на сайті

На сайті 130 гостей та відсутні користувачі

Відкритий лист