Інститут Україніки

Головне меню

Карта проїзду

 

У мові сучасних ЗМІ іменник "собака" вживається як у чоловічому, так і в жіночому роді, як-от: "...В Подільському районі собака встиг (Тут і далі виділено мною. – Т.М.) покусати свого господаря. Зараз чоловік перебуває в лікарні...

Собака їздив з господарями у відпустку на Канівське водосховище" (СТБ, Вікна-Столиця, 1 жовтня 2003 року); "...В підвалі собака довів працівників міліції до цього чоловіка... " (СТБ, Вікна-Кримінал, 25 березня 2003 року); "Собака знайшов чверть мільйона Англієць, гуляючи зі своїм собакою в парку, під ногами знайшов 1200-річний золотий пенні... "("Рівне вечірнє", №66, 14-9-2004 ); "Двоногий собака, який навчився ходити, як людина, може одержати роль у наступному фільмі про Гаррі Поттера...19-місячний собака зростом близько метра відомий у світі кіно, у нього навіть є власний юрист, який представляє його інтереси у світі шоу-бізнесу" " ("Рівне вечірнє", №67, 16-9-2004); "Собака Леро, ганяючись у дворі за курми, зачепив рушницю, яка впала і випадково вистрелила. Заряд влучив у ногу мисливцю" ("Молодь України", 2004.10.07); "Найменший собака у світі живе у Словаччині" ( ICTV, 20.09.04); "ОДІС – одеський домашній ідеальний собака – таку назву отримав плід 25-річної роботи селекціонерів...Такий собака потребує мінімального догляду..." ( ICTV, 01.10.04); "З'ясувалося, що пес на прізвисько Рудий навчився відкривати дверцята вольєра і виходити вночі на волю. Після цього собака обходив все приміщення і випускав інших тварин" (/vesti.ru//ICTV, 05.10.04); "Найменша у світі собака живе зовсім поряд з Україною – у Словаччині" (1+1, ТСН, 20.09.04).

У мові української художньої літератури ХІХ - початку ХХ століття подибуємо численні явища паралельного вживання родових категорій, як-от у Б. Грінченка: " Оце тобі, тещонько, ломака, Щоб не порвала собака" і "Коли бачить, аж біжить собака безхвостий і ніяк через тин не перескочить".

Як правильно? Тлумачний словник української мови, як і останній академічний український орфографічний словник (К., 2002) рекомендує вживання чоловічого роду, рідше – жіночого. Тим часом сучасні письменники, як і їхні попередники, схоже, не надають цьому принципового значення. Пор.: " -- Ти мені не мудруй, Панасовичу! Тут якась собака зарита! Нюхом чую! " (В. Речмедін);

«Він ходив у поношенім хакі,

Що дісталось йому від фронтів.

Та ще був у нього собака -

Довгоногий, худий, як він...» (Б.Олійник)

І насамкінець. Фразеологізм, винесений у заголовок, як відомо, означає"набути великого досвіду в якійсь справі; ґрунтовно, до тонкощів вивчити що-небудь". Сподіваюсь, саме цей принцип сповідується під час підготовки сюжетів до ефіру.

  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv

Хто зараз на сайті

На сайті 104 гостей та відсутні користувачі

Відкритий лист