Інститут Україніки

Головне меню

Карта проїзду

 

  • Олександр Пономарів, доктор філологічних наук: "Створюється враження, що дехто з теле- й радіожурналістів України замість того, щоб заохочувати громадян нашої держави до поширення сфер уживання української мови, тільки й чекає, аби інтервйований заговорив російською мовою, щоб і самому негайно перейти на неї. Інакше чим можна пояснити те, що по телебаченню й радіо люди з колоритними українськими прізвищами виступають російською мовою, часто кумедною (бо не можна ж жити на рідній землі й досконало вивчити мову, занесену з інших країв), аби тільки не українською. Приклад такі люди часто-густо беруть із журналістів." (Культура слова. К ., 1999, 206)
  • Микола Рябчук, політолог, літературознавець: "...Амбівалентною є ситуація на телебаченні, де формально діє закон, який зобов'язує всі компанії передавати не менше половини програм українською мовою, проте реально цей припис виконує лише державна компанія УТ-1 (нудно-офіціозна, з низьким рейтингом) та справді популярна "Студія 1+1". Решта компаній, що мають загальнонаціональне мовлення ("Інтер", ICTV, СТБ, Новий канал), не надто на цей припис зважають, а регіональні компанії півдня та сходу, схоже, й не підозрюють про існування такого припису. Як наслідок, лише 18% усіх телепередач в Україні ведеться українською мовою.Подібна пропорція зберігається і на радіо, де всі три загальнонаціональні канали є державними і переважно україномовними, тим часом як більшість розважальних FM-каналів є російськомовними." ("Сучасність", №6, 2002, с.62)
  • Лариса Масенко, кандидат філологічних наук: "Головним завданням нашої мовно-культурної політики має стати якнайширша популяризація через засоби масової інформації української культури і державне сприяння розвиткові усіх її форм. Зокрема, демонстрація телевізійної продукції інших країн має здійснюватись в україномовних перекладах. На сьогодні формування в масовій свідомості престижного образу нашої культури, для якого вона має всі підстави, заблоковано...московською експансією в інформаційно-культурний простір України, що продовжує тримати населення на рівні пасивного споживача московської версії сучасної цивілізації і програмувати в масовій свідомості вигідний колонізаторові образ українців...Лише популяризація української культури в різноманітних жанрових і стильових формах разом з україномовною адаптацією іноземної телепродукції спроможна підняти престиж української мови, сприяти пасивному її засвоєнню і, таким чином, зупинити процес відмирання живих урбаністичних форм побутування мови." ( "Розбудова держави", №1-6, 2001, с.81-83)
  • "То які ж наші національні інтереси?"

Пишу про те, з чим стикаємося щодня, від чого болить серце, замість того, щоб росли крила від щастя й гордості. У всьому світі у слово "національний" вкладають глибокий смисл: самоповага, гордість за приналежність до певного народу, готовність служити Батьківщині - отже, патріотизм.А в нас - як національна ідея - то "не спрацювала", національне багатство - розкрадається, як національний вуз - зневажають державну мову, як Національна рада з питань телебачення та радіомовлення - так відбирає ліцензію в єдиного на всю Одещину україномовного радіоканалу! 9 листопада Перший національний телеканал в інформаційній програмі навіть не згадав про День української писемності та мови... Мабуть, у наші національні інтереси не входить і патріотичне виховання підростаючого покоління? Бо неможливо знайти на каналах ТБ український мультфільм, фільм чи розумну передачу для підлітків, корисні поради у вихованні дітей для батьків, передачу про мову (чи ми вже досягли висот у відродженні державної мови?)."(Валентина СИДОРУК. м. Іллічівськ Одеської області. "Молодь України" , 2003.01.16)

  • "Нашу мову топчуть брудними ногами"

...Загрозу редукції нашої мови, відсунення її на маргінес засвідчують полиці книгарень, різні програми на телебаченні і радіо.
... Що з того, що Львівська міська рада кілька років тому прийняла ухвалу про захист звукового середовища. Російська примітивна "попса" продовжує звучати в місцевих ресторанах та барах, бо нічого конкретного не змогли протиставити. Власники розважальних закладів відверто говорили: дайте нам українські компакт-диски і ми їх крутитимемо, дайте нам українську радіостанцію, яку б наші відвідувачі хотіли слухати." (Богдан КУШНІР. Влас. кор. "Молодь України",  2003.02.21)
"Чим "пригощає" нас телеекран
...Загроза "зомбування" багатьох з нас, перетворення на істот з мінімальними духовними запитами цілком реальна. Вона нависла над усіма і, що найтривожніше, над неповнолітніми, а ще точніше - хлопчиками та дівчатками дошкільного віку. Якими "мультиками" пригощає їх сьогодні телеекран?
Вряди-годи ще можна подивитися до певної міри канонізовані фільми за мотивами казок Олександра Пушкіна, а ще - про наших козаків, які "у футбол грали", "Білосніжку та семеро гномів" вічного Уолта Діснея, любих серцю Вовка та Зайця з відомого серіалу режисера Бориса Котьоночкіна, стрічки про Простоквашино , де добро торжествує над злом, а світ такий гарний, а взаємини між героями щирі та приязні...
Решта анімаційної продукції, на жаль, присвячена вампірам, гангстерам, агресивним інопланетянам та іншій нечисті, здатній надовго здеформувати дитячу психіку. Такі, з дозволу сказати, мультики складають серіали. Дивлячись їх щодня упродовж кількох годин, наша юна зміна - не на пустирі чи у брудному, просякнутому алкогольними випарами підворітті, а в нормального комфорту квартирі швидко опановує ненормовану лексику, витончені способи вимагати у батьків чого заманеться, навчається жорстокості у поводженні з однолітками." (Валентин БАБЕНКО, "Урядовий кур'єр" , 2003.01.25)

  • "Ветчина на протвені, або Знову - про мову

 ...А тут ще полилися телеплачі одного занадто фотогенічного депутата про те, як важко було приймати закон про державну підтримку в Україні преси нацменшин. Аж подивуєшся: чоловік готовий ну геть останню сорочку з себе здерти і віддати сусідові, аби тому сусідові догодити, і водночас не бачить, не хоче бачити, що його рідна мати гибіє, конає від холоду... Правду каже народ: не так тії вороги, як добрії люди.
...Поки ми із сентиментальними сльозами на очах теоретизували про нашу мову солов'їну, поет уже передбачив: "Може прийти час, коли її не буде знати жоден соловейко..." Поетові видно? Він відчуває?
А по радіо щораз частіше - перли: "ветчина", "протвінь", "я вас навіщу"... Агов, "Чорне по білому"! Готуйте премії - лауреати під самим боком. "(Наталка ПОКЛАД. "Україна молода",  2003.02.26) "

  • "Де живемо: в Україні чи в Росії?

Коли ж на українському телебаченні будуть патріотично-виховальні та навчальні передачі? Нашим державним достойникам і в Рік Росії в Україні треба пам'ятати про духовність нашої нації, будувати міцну платформу для майбутнього покоління. На жаль, телеефір переповнений русизмами, суржиками, нудотними рекламами, бридкими фільмами якщо не з істеричним криком, то сексом чи садизмом. І все це бачать в доступний для них час діти. А от зустрічі зі співаками України, видатними людьми можна побачити далеко за північ. Тому і не дивно, що про національну еліту ми нічого не знаємо. Отже, низькоякісній передачі - найкращий ефірний час, а якісному українському продукту - як Бог дасть. Український телеканал "Культура" транслює свої передачі, коли учні в школі, а повтору немає. Це ж не кіно, правда? Вважаю, що національне радіо більш відповідально ставиться до якості програм. Заслуговує похвали радіожурнал "Слово", що виконує роль просвітителя, навчаючи державній мові. Радіоефір наповнений національним духом, чого не скажеш про телеефір, особливо канали "1+1" та "Інтер".... " (Тамара САФЕНКОВА, с. Азовське Джанкойського району. "(Кримська світлиця" , №8 за 21.02.2003)

  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv

Хто зараз на сайті

На сайті 67 гостей та відсутні користувачі

Відкритий лист