Інститут Україніки

Головне меню

Карта проїзду

 

"Скажіть, з чого війна взялася?
З чого ся мисль вам приплелася?"
(Іван Котляревський. "Енеїда" )

Даруйте, Вергілію, я не про ті подвиги і не про тих вояків. 
Зауважу також відразу, аби не викликати чийогось  гніву чи невдоволення, що згадані нижче сайти аж ніяк не є виявом упередженого ставлення. Навпаки. Цитую саме ті видання, які читаю часто, тому що читати їх цікаво. Зрозуміло, що усі згадувані мною автори також улюблені.
Однак мова - не про мої уподобання. Мова - про тенденцію, яка останнім часом дедалі виразніше проступає на інформаційному полі  українського сегменту Інтернету. Нагадаю: одне із значень слова "тенденція" - упереджена ідея, думка, яку нав'язують кому-небудь.
Пригадуєте, великий пролетарський поет мріяв, "щоб з багнетом зрівняли перо"? Пам'ятаєте безсмертні рядочки пісеньки фронтового кореспондента Костянтина Симонова: "С лейкой и с блокнотом, а то и с пулеметом..."? Час тоді був такий - воєнний. І журналістів   називали адекватно - солдати слова. Це було як високе звання, як визнання. Влучно. І головне - точно.
Лиховісна тінь війни, на жаль, не залишилася у минулому столітті. Тому, напевне, вмотивованими у російських, зокрема, виданнях, є такі рубрики, як "Война" ("Комсомольская правда"), "Северный Кавказ: хроника войны" ("Независимая газета"), навіть сайт, названий цими п'ятьма літерами, навіть фільм  з однойменною назвою. "Війна - сучасна тема", - вважає режисер фільму О.Балабанов. І з ним можна погодитися, а можна й ні.
Тому що ми живемо в Україні. І в реальній Україні, на щастя,  мир. Однак у віртуальній, зважаючи на мілітаризацію лексики,  - війна, яка дійшла свого апогею під час останньої виборчої кампанії. Як зауважив один з журналістів, " как известно, на войне, как на войне, и любой думающий журналист перед публикацией любого материала должен рассчитывать и осознавать все возможные последствия" (AIN).
Як загрозливо звучать заголовки матеріалів: 19.12.2001 "Боротьба за крісло мера Полтави: позиційна війна",  30.1.2002 "Мер vs губернатор: ні війни, ні миру",   7.2.2002 "Інформаційна передвиборча війна тільки почалась. Далі буде… ",  9.2.2002 "Вибори – це політична війна" – вважає лідер "Політичної України" Сергій Тігіпко",   5.3.2002 "Війна за порт триває",  6.3.2002  "Війна компроматів почалася?!" (сайт "Політична Україна"); 14.02.02 "В Одессе разгорелась «сахарная война» ", 22.02.02 "Тимошенко объявляет власти региональную войну", 5.03.02 "Крымские регионы объявили войну Грачу",  7.03.02 "Грач завтра прекратит войну за свое депутатство", "Крымская война объявлена биг-бордам «Нашей Украины» "(FORUM).
Якби довелося складати рейтинг вживання слова "війна", то на почесному місці, без сумніву, опинилися б "Версии". Ось погляньте на ці заголовки: "Война", "Если завтра война...", "Отложенная война ", "Тотальная война", "Теоретическая война", "Война санкций" между Украиной и США - это дружеский спор?", "Мушарраф: войны с Индией по воле Аллаха не будет", "Шеварнадзе предрекает гражданскую войну", "В Афганистане началась новая гражданская война", "Саудовская Аравия готовит боевиков "Аль-Кайеды" к войне с Израилем", "НАТО не собирается участвовать в войне США с "осью зла", "США заплатили Пакистану за помощь в войне", "США переносят войну с терроризмом в Грузию", "Пентагон потратил слишком много денег на войну в Афганистане", "Тони Блэр готовит Британию к войне против Ирака", "Буш активизировал запасное правительство, созданное на случай войны", "В Индии началась религиозная война", "88% американцев за войну против террора", "Популярность Буша выдержала полгода афганской войны", "Пакистан начал войну с Индией", "Москва обвинила Тбилиси в подготовке войны", "ФАТХ призвал всех мусульман начать войну против Израиля", "Война в Палестинской автономии закончится через несколько недель", "Над Киевом два шара с белым порошком. Это война?"... Не сайт, а карта бойових дій.  
Додайте до цього заголовки з розділу "Політика" : "Главное - не война? Главное - маневры", "На войне, как на войне", "Война заявлений", "Лишь бы не было войны", "Ялта и Павлоград объявили войну наркоторговцам", "Теневые дельцы торгуют оружием: разжигая войны", "В ожидании "войны крыш", "Апрельская война".

  1.   В останньому матеріалі, наприклад, назву якого сприймаєш як заклик до негайної мобілізації, ідеться про цілком мирні речі: "Постепенно избирательная кампания входит в "мертвую зону". Последние агитационные усилия вряд ли существенно изменят уже сложившуюся расстановку электоральных сил. Теперь все внимание переключается на реализацию операции "Фальсификация". Это будет второй этап электоральной кампании, своего рода "выборы после выборов".   Виявляється, зовсім не страшно.
  2. Мимоволі напрошується висновок: події 11 вересня так нічому нас і не навчили. Пригадуєте, їм передували фільми з такими назвами, як "Зоряні війни", "Війни світів", "Війни роботів", "Мистецтво війни"...
  3. Ви не замислювалися, чому у назвах фільмів про трагічні події 1941 - 1945 років ("священну війну") це слово відсутнє? Тому що в самому цьому слові - біль.
  4. "Балада про солдата" Г.Чухрая, "Два бійці" Л.Лукова, "Щит і меч" В.Басова, "Сходження" Л.Шепітько, "Ати-бати йшли солдати..." Л.Бикова, нарешті, телесеріал Т.Ліознової "Сімнадцять миттєвостей весни"... Чому ці фільми, на яких виховалося вже не одне покоління, так любить глядач? Та тому, що вони - не про смерть, вони - проти насильства, вони - про  мир, а отже - про життя.

 Ю.Семенов, який подарував нам Штірліца, зауважував: запам'ятовується  перше і останнє речення. У ті далекі радянські часи, коли ще була студенткою факультету журналістики і коли не "воювали", а "вели битву за врожай etc.", викладач ознайомлював нас з "підступними" методами буржуазної журналістики: кожне слово заголовка газетної статті "Війна... буде оголошена скоро" зменшувалося так, що останнє було майже не помітно. Ідеологи ставили саме на те слово, що писалося найбільшими літерами.
Зараз в Інституті журналістики читають про інформаційні війни. З огляду  на глобальність інформаційних процесів,  медіатизацію політики та політичні реалії, це вмотивовано і не може викликати заперечень.
При цьому  варто, напевне, також навчати майбутніх "акул пера" прагнути     конструктивного вирішення проблем, не легковажити словом, спрямовуючи головний інформаційний удар на співвітчизників, не використовувати медійну силу впливу засобів масової інформації як дестабілізуючий чинник суспільного життя.
Як казав Латин (див. епіграф. - Авт.), звертаючись до вельмож:
"Покиньте ж се дурне юнацтво
І розійдіться по домах,
Панове виборне боярство;
А про війну і в головах
Собі ніколи не кладіте,
А мовчки в запічках сидіте,
Розгадуйте, що їсть і пить.
Хто ж о війні проговориться
Або кому війна присниться,
Тому дам чортзна-що робить».

  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv

Хто зараз на сайті

На сайті 69 гостей та відсутні користувачі

Відкритий лист