Інститут Україніки

Головне меню

Карта проїзду

 

           

Михайло Семенович Воронцов

( 1782 – 1856 )

    

Граф, а з 1845 року світліший князь, генерал-фельдмаршал, генерал-ад’ютант; почетний член Петербурзької Академії наук (1826); новоросійський і бессарабський генерал-губернатор (1823—1844 рр.). Сприяв господарському розвитку краю, розбудові Одеси та інших міст. У 1844—1854 намісник на Кавказі. Син Семена Романовича Воронцова.

      

Народився в 1782, дитинство та юність провів з батьком Семеном Романовичем, в Лондоні, де отримав блискучу освіту. В 1803 році його було прикомандировано до кавказьких військ. Воронцов брав участь в різних битвах з горцями, зокрема в експедиції в Закатальську ущелину (1804).

      

У вересні1805 він бригад-майором був відправлений у шведську Померанію з десантними військами генерал-лейтенанта графа Толстого та був при блокаді фортеці Гамельн.

   

Бере участь в битві  під Пултуском, при Фрідланде. У 1809 Воронцов, командир нарвського піхотного полку, брав участь у військових діях в Туреччині, на Балканах.

     

Під час Вітчизняної війни 1812 року Воронцов знаходився спочатку при армії князя Багратіона, приймав участь в битвах при Смоленську, під Бородіним, під Лейпцигом, при місті Краоні. У битві під Парижем, командуючи особливим загоном,  зайняв передмістя ла-Вілетт. В 1815 Воронцов було назначено командиром окупаційного корпуса, що перебував у Франції до 1818.

  

Повернувшись в Росію, Воронцова  7 травня 1823 назначено новоросійським генерал-губернатором і повноважним намісником Бессарабської області. Новоросійський край чекав лишень дбайливої руки для розвитку в ньому землеробства та промисловості Завдяки Воронцову Одеса — стала південною перлиною імперії; Крим — розвивав і удосконалював виноробство, будував шосе, розводив різні види хлібних та інших корисних рослин. Під його керівництвом засновано товариство сільського господарства в Одесі. Влітку1823  р. граф на зробленому у власному маєтку пароплаві з привезеною з Петербургу паровою машиною виходить на Дніпро, що було на той час небаченим видовищем. Згодом на шлюпці з’являється  в Катеринославі й приймає справи як генерал-губернатор. Одна з перших глобальних проблем, яка на нього чекала — шестирічне нашестя сарани.  Добування вугілля в Катеринославській губернії також багато в чому заслуга намісника. Ці вугільні родовища дали початок в багато чому і Донбасу.

    

В 1826 Воронцова, разом з Рибопьером, було послано в Акерман для переговорів з турецькими повноваженими з приводу протиріч між Росією і Портою. В кампанію 1829, завдяки сприянню Воронцова, війська, що діяли в Туреччині, отримували необхідні запаси. Чума, з Туреччини, не проникла в Російську Імперію завдяки енергійним заходам Воронцова.

      

У 1844 Воронцова було назначено головнокомандуючим військ на Кавказі й намісником кавказьким, з необмеженими повноваженнями. За похід к Дарго Воронцова було нагороджено княжим титулом. У 1848 завдяки зусиллям Воронцова були взяті дві твердині Дагестану, аули Гергебіль і Салти.

     

Напочатку 1853 Воронцов, відчуває послаблення сил, просить государя звільнити його з посади, і 25 березня лишає Тіфліс. Йому поставлені пам’ятники в Тіфлісі й Одесі.

   

26 серпня 1856 в День коронування Імператора Олександра II Воронцова було пожалувано званням Генерал-Фельдмаршала.

   

Світліший князь Михайло Семёнович Воронцов помер в Одесі 6 листопада 1856 року.

  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv

Хто зараз на сайті

На сайті 183 гостей та відсутні користувачі

Відкритий лист