Інститут Україніки

Головне меню

Карта проїзду

 

        

 

Брати Єфремови (зліва направо) – Федір, Сергій, Петро. Київ, 1925 р.

      

         

Єфремов Федір Олександрович

(дати життя невідомі)

       

Федір Олександрович (нар. у с. Пальчик нині Катеринопільського району Черкаської обл.) — член Катеринославської «Просвіти» (1912 р.), педагог і громад, діяч, викладач природничої історії в жіночій гімназії Поліни (Песі Лейбівни) Іоффе (єврейська, з правами православних гімназій — Базарна вул.). Статський радник (Дачна, 3, вл. буд.), викладав у Катеринославському єпархіальному жіночому училищі (1915 р.). В 1912 році ім'я Єфремова не зустрічається в цих учбових закладах, але в алфавітному списку є адреса: Дачна, 1.

          

Наприкінці XIX ст. у Санкт-Петербурзі виникло «Благотворительное общество издания общеполезных и дешевых книг». Ця установа з незугарною назвою впродовж двох десятків років виконувала роль української «Просвіти» на чужій землі, бо на власній не знайшлося для неї місця.

      

Товариство видрукувало понад мільйон книжок переважно прикладного змісту, які розповсюджувалися по всій Україні. До числа найенергійніших комісіонерів товариства у Катеринославі О. Лотоцький відносить Єфремова і М. О. Богуславського.

     

До 1917 р. Єфремов. працював у Казенній палаті, обіймаючи досить високі посади: у 1912 — голова другого відділення, статський радник. У 1917 р. зайнявся організацією в Січеславі першої української гімназії і став її першим директором. Оголошення того часу в газеті «Народная жизнь» (№ 123 від 9 серпня): «Українська гімназія. Громадяне! Українське учительське товариство в Катеринославі з початку нового 1917 — 1918 учбового року відкриває Українську гімназію для хлопців і дівчат. Прохання можна подавати зараз. Звертатись треба в Казьону палату (на розі Козачої та Первозвановської вул.) до Хведора Олександровича Єфремова щодня од 12 до 2 години». Свій перший шкільний рік Українська гімназія розпочала 18 вересня 1917 року. Спочатку вона містилася в 1-й комерційній школі (будинок Хрінникова, Проспект, № 101,нині — готель «Україна»), а в лютому 1918 перейшла в приміщення Першої жіночої міської гімназії розі Полтавської та Поліцейської, нині один з корпусів Гірничого університету на вул. Кірова). Наприкінці 1917/18 учбового року Єфремов виїхав «по справам гімназії до Києва».

         

27 — 30 грудня 1918 р.під час махновського бойовища в Січеславі махновці влучили в українську гімназію. В 1920 р. катеринославське періодичне видання «Боротьба» зазначало, що «справа з навчанням в українських школах м. Катеринославу, а зокрема, в гімназії, щодо відновлення навчання стоїть досить непевно, тому що велика більшість учнів гімназії — селянські діти, які після припинення навчання роз'їхались по селах й з'їхатись тепер в близькому часі не зможуть».

       

3 щоденника брата Сергія Єфремова 15червня 1924 р.: «Федора «скоротили», просять пошукати йому посади, — а де його тепер шукати під цю вакханалію «скороченнів». 2 серпня 1924 р.: «Лист од Федора. Становище його не одмінилось. Цікава подробиця: «вичистили» його з служби за те, що він був (!) членом Центральної Ради! Хто кислиці поїв, а кого оскома напала — це одне, а друге — ще й досі пани становища не можуть забути про колишнього конкурента: і мертвий труп їх лякає. Чи дрібненька це помста?»

    

Отже, Федір членом Центральної Ради не був, а помстилися йому за брата Сергія. До справи Федора, який викладав у Києві у ветеринарному інституті, С. Єфремов повертається у записах 7 грудня 1927 р. і 8 квітня 1928 р.. В квітні: «Був Федір. Розказував, що в «Комуністі» «надруковано фельєтона «Як роблять професорів», в якому описано брехливо його справу з ветеринарним інститутом... Це все, щоб довести, ніби я, користуючись з того, що академік, пристроюю братів».

     

Єфремов судився з інститутом, а Панас Любченко (тодішній секретар ЦК КП(б)У) шантажував його. Подальша доля Єфремова нам невідома.

      

    

Чабан М.П.

           

Діячі Січеславської «Просвіти» (1905-1921). Бібліографічний словник. – Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2002. – С.205-207.

  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv

Хто зараз на сайті

На сайті 73 гостей та відсутні користувачі

Відкритий лист