Інститут Україніки

Головне меню

Карта проїзду

 

 

Спектор Ісая Аронович

В перші роки XX століття євреєм Ісаєм Спектором в Катеринославі було збудовано один з найкращих на той момент в Російській імперії кінотеатр на тисячу місць.

                

Він був власником прокатного бюро «Художество» в Катеринославі (сьогодні Дніпропетровську). А також, Ісая Спектор володів в Катеринославі кінотеатрами «Колізей» и «Бліц». «Колізей» вміщав 1000 людей і, як писала тодішня преса, «міг би прикрасити будь-яку столицю Європи».

             

Без сумніву, цей прокатник мав виняткову інтуїцію і хватку. В 1911 р. в Катеринославі один з піонерів української кінематографії кінооператор Д.Сахненко зняв на плівку найкращі постановки театру М.Садовського - «Наймичку» и «Наталку Полтавку». Контора Спектора знала про популярність екранізацій національної класики, одразу ж випустила ці картини в прокат.

                          

Навіть, здавалось би, до технічної роботи Спектор підходив творчо. Ось лише один епізод, наведений у спогадах співробітника «Художества» М.Ландесмана. «В 1912 році з нагоди сторічного ювілею Вітчизняної війни 1812 року фірма «Пате» поставила фільм «1812 рік»... Фільм був багатообіцяючий. Власники кінотеатрів передбачали великий успіх і наввиперидки намагались ангажувати його. Але всім прокатним конторам дали менше копій, ніж вони заказували. Наприклад, Спектору замість п'яти копій дали тільки три - для Катеринослава і Одеси».

Так описує в своїх спогадах співробітник контори «Художество» М. Ландесман достатньо складну ситуацію:

«Спектор уж было решил компенсировать убытки владельцам кинотеатров. Но на помощь пришла изобретательность. В те времена демонстрировали фильмы по частям, между показом каждой части были перерывы, поскольку перестановка плёнки требовала минимум 5-7 минут. Таким образом после каждой части в зале для зрителей включали свет и начинался антракт, как в театральных спектаклях. Спектор, который имел связи с торговым представительством немецкой автомобильной фирмы «Бенц» в Одессе, выделил одну автомашину, причём за рулём сидел сам торговый представитель «Бенца», а я снимал части и перевозил их из театра в театр. Это была первая демонстрация одной копии в двух кинотеатрах одновременно. Со временем эту систему заимствовали и другие прокатные конторы, она получила название «перебежка». По мнению московского представителя «Пате», ранее этой системы в России не было. Изобретательность помогла Спектору выйти из сложного положения с большой выгодой».

      

Згодом цю систему перейняли й інші прокатні контори, вона отримала назву «перебіжка».

       

Український кінознавець Моисей Ландесман починав свою кар'єру в кінопрокатній конторі Спектора в Катеринославі (зараз Дніпропетровськ), згадує, що в 1900-і роки під ілюзіони прилаштовували склади, магазини, танцкласи. При цьому часто без дотримання правил безпеки і комфорту.

          

Сотня-дві глядачів виходили і заходили в зал, як кому хотіолся, екран було погано видно не тільки з останнього, але й з першого ряду - підлога не мала нахилу. Мало задоволення і від угарного диму (апарати були с фугасовими лампами). А титри німих фільмів малограмотній публіці були не завжди зрозумілі. На кіносеансах завжди було голосно: глядачі коментували події на екрані, весь час вигукуючи: «Не стійте! Сідайте!».

Значний прибуток принесли прокатникам екранізації біблійних сюжетів. Вони сприймалися кінопресою як епізоди єврейської історії. Очевидно, так ці фільми й сприймали відвідувачі ілюзіонів.

        

В 1914 році «Кине-журнал» №11 надрукував повідомлення з Катеринослава: «На первое место следует поставить кинотеатры И.А. Спектора «Колизей» и «Блиц». Південно-Російське прокатне синематографічне бюро «Художество» Ісаї Спектора було одним з найбільших в дореволюційній Україні та розташовувалось за адресою вулиця Садова, 15.

Юрій Морозов,

Тетяна Дерев'янко

«Єврейські кінематографісти в Україні. 1910-1945».

  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv

Хто зараз на сайті

На сайті 145 гостей та відсутні користувачі

Відкритий лист