Інститут Україніки

Головне меню

Карта проїзду

 

Оптимальна скорость лінії Internet для просмотра відео: 1024 kb/sec Якщо параметри лінії нижче, то початок відтворення відеозапису станеться через декілька хвилин після запуску.

Стенограма запису Швидько Ганни Кирилівни.

    

      

Швидько Ганна Кирилівна:

        

- Ганна Кирилівна Швидько – професор, доктор історичних наук, заслужений діяч науки і техніки України; голова Дніпропетровської організації «Всеукраїнської спілки краєзнавців»; людина, яка давно займається історією нашого краю в межах сучасної Дніпропетровщини, а якщо говорити про давній період, то це історія Катеринославщини, оскільки Катеринославщина мала значно більші обшири територіально: включала тоді вона Донецьку ще нинішню область, Запорізьку область. Так що це – коло інтересів моїх. Отже маю певне відношення до дослідження історії Дніпропетровська-Катеринослава. Взагалі я мушу сказати, що історія нашого міста Катеринослава-Дніпропетровська не тільки надзвичайно цікава, але вона є унікальною. Мабуть жодне місто в Україні не можна порівняти із історією нашого міста. Ну, що стосується цікавості і унікальності, зауважу, наприклад, такі елементи цього. Адже місто виникло на основі козацьких поселень, і нині територія міста включає в себе колишні козацькі поселення, яких нараховується близько десятка. Далі. Це місто виникло як губернське місто в кінці XVIII століття. І це був і адміністративний центр, і одночасно стало це місто формуватися як місто промислове. Цікаво те, що… Жодне місто цього немає! …те, що в нашому місті є козацький анклав. Є село Лоцманська Кам'янка, яке знаходиться в середині міста. Воно оточене містом. Але зберігає в значній мірі елементи сільські. Слободи козацької елементи зберігає. І це дуже помітно. Між іншим у Лоцманській Кам'янці є навіть музей лоцманів дніпрових. Цікаво місто, або навіть інакше скажу, унікальне тим, що йому довелося кілька разів змінювати назву. Шість разів вже змінювалась назва нашого міста. Катеринослав, Новоросійськ, знову Катеринослав, Січеслав, Дніпропетровське, і на кінець – Дніпропетровськ.

       

Далі. Датування міста. Цікава виникла ситуація. В 1887-му році місто святкувало свій столітній ювілей. Тобто нібито воно виникло у 1787-му році. В наступному столітті, ХХ, двохсотлітній ювілей уже святкували у 1976-му році. І відтоді за традицією, яка затверджувалася не вченими, а чиновниками, стали святкувати річниці Катеринослава, рахуючи від двохсотлітнього ювілею. Добавляли 25, 26 от до сьогоднішнього дня, що абсолютно є неправильним. Неправильною була і дата 1887-й рік, але там хоч якось це можна було пояснити, що виникли структури управління губернського міста, Дума там виникає Катеринославська. Хоч якось це можна було пояснити. А тим більше за традицією в ті часи вважалося за народження міста приїзд високої царственої особи, закладка храму, що відбулося у 1787-му році у травні місяці, коли сюди приїжджала Катерина Друга, зробила закладку Преображенського собору. Правда, цей собор тривалий час не будувався, і він був лише в 30-х роках наступного століття, ХІХ століття збудований. Так що це можна було зрозуміти. Не зрозуміло 1976-й рік, бо тоді ця дата була абсолютно надуманою. Вона з'явилася у зв'язку з тим, що пошесть така була, саме в той період ювілеї справляти. Певною мірою, я так вважаю, що була користь від того. Чому? Хоч це були фальшиві ювілеї, але вони давали можливість науковцям звернутися до якихось історичних документів. Не про дату заснування, бо там як придумали, так і зробили. Знайти можна документ будь-який, але ж він має бути в ряду інших документів, і має відображати дійсно ситуацію, а не просто той план, який був представлений Чертковим от він взятий в основу нашого міста. Так вот, стали 76-й рік відзначати як ювілей, хоча це ні в які рамки наукові не вписується. Взагалі існує традиція відзначати дати, першопочатки населеного пункту, якщо мова іде про давню історію – то від першої письменної згадки. Пізніше, коли розвинулася археологічна наука, і вже можливо було датувати археологічні знахідки, цим датували. Скажімо, згадаймо 1500-ліття Києва як святкували. Хоча ясно, що літописна згадка відносилась до значно більш пізніх часів. В історії нашого міста ніяк це… ніхто не сприймає наукові досягнення, які зроблені дослідниками нашого краю. Якщо в ХІХ столітті у нас не розвинений був краєзнавчий рух, скажімо в порівнянні з Полтавщиною, Чернігівщиною, чи російськими регіонами цікавими, скажімо там Ростов, Підмосков'я, Санки-Петербург. Там були надзвичайно розвинені ці краєзнавчі дослідження, то у нас цього не було. Аматорські якісь були дослідження. І лише під ювілей, в 1887-му році з'явилася серія публікацій. І то ці публікації носили більше мемуарний характер, тому що ще живі були люди, які пам'ятали, скажімо, діяльність губернатора Фабра, чи це були спогади про Піквікський клуб, який у нас існував на межі 50-х – 60-х років. Але по суті глибоких досліджень не було. Хоча чиновники, тодішні чиновники як-то: Корольков, Владимиров, вони створили праці. Як могли, так вони і створили. Ми на них посилаємося зараз, звичайно. Але це були, повторюю, чиновники, і вони на підставі тих джерел, які створені були внаслідок діяльності міської думи Катеринослава. Вони на цій підставі і склали історію міста. Глибше ніхто не шов. Хоча згадки ми-таки маємо, що Катеринослав утворювався на місці козацьких слобод. Зокрема слободи Половиці, містечка Новий Кодак. Але ж зараз відкрилося надзвичайно багато нових історичних джерел. І тут треба віддати належне і запорізьким дослідникам, оскільки вони багато працюють в архіві і публікують документи. Оскільки Запоріжжя входило до складу Катеринославської губернії, так що це наша спільна сторінка. Вони опублікували документи, які відносяться до ранньої історії Катеринослава. Є археологічні дослідження нашої експедиції Дніпропетровського Національного університету. Ті дослідження, які здійснюються під керівництвом професора, відомого не тільки в Україні, але й далеко за її межами, вченого, археолога – Ірини Федорівни Ковальової. І ці дослідження говорять про козацьке минуле оцієї місцевості, де нині знаходиться наше місто, і свідчать про те, що не на порожньому місці виник цей губернський центр. Що він якби насаджений був на ті козацькі поселення, які тут існували, центром яких була козацька слобода Половиця.

     

Але мушу сказати, що містечко Новий Кодак, яке виникло в середині XVII століття, воно відігравало надзвичайно велику роль у становленні цього губернського міста, і про це існує досить багато інформації.  

        

І нині молоді дослідники, які не обтяжені якимись стереотипами радянської епохи, не зациклені на усталених якихось ствердженнях, вони спеціально звернулися до цієї проблеми – до історії міста. як історії, архітектури його, до першопочатків міста звернулися. Це такі дослідники як Олег Репан, Олександр Харлан, Валентин Старостін. І оце комплексне дослідження козацьких поселень, які стали основою для Катеринослава, це дослідження, мені здається, надзвичайно варте уваги.  

       

Я вважаю, що ми повинні попрацювати над тим, щоб змінити датування міста. Немає ніде: ні в Україні, ні в жодній іншій країні світу такого, щоб є нові напрацювання, і археологічні знахідки з'являються, і якісь документи знаходяться, щоб не відсувалася… Якщо ж знайдено дійсний документ чи, скажімо, археологічні якісь речі, якщо вони свідчать що поселення існувало раніше, то таке правило існує, що поглиблюється історія. У нас це правило абсолютно не діє. Думаю, що тут упиратися вже далі неможна. Але така в нас ситуація, що вирішують цю справу чиновники, а не дослідники… На жаль. Була проведена якось і конференція «Витоки нашого міста», було ухвалено рішення звернутися, оскільки існує порядок про перейменування чи датування міста (в даному випадку мова йде про датування) і розглядають цю справу відповідні державні установи. Однак тоді не дослухалися і зараз не дослухаються до істориків. Але, думаю, що вони чесно роблять свою справу, досліджують, і рано чи пізно цю справу буде зрушено з місця.

  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv

Хто зараз на сайті

На сайті 1158 гостей та відсутні користувачі

Відкритий лист