Інститут Україніки

Головне меню

Карта проїзду

 

Із сивої давнини, з красивих героїчних легенд постало наше місто, назване Смілою. Хто б не була та дівчина, що стала символом невмирущої сміливості, прагнення волі, жертовності й патріотизму, вона передала жителям міста у спадщину найкращі генетичні риси. А образ її увічнено в Гербі міста Сміли.

                           

Перше поселення на річці Тясмині фіксується в історичних джерелах між 1533 і 1544 рр. Протягом віків місто мало різні назви: селище Яцьково-Тясмино, слобода Тясмин, містечко Тясмин і, нарешті, Сміла. Офіційною датою народження нашого міста вважають 1542 рік. Привілей на Магде-бурзьке право надано йому ще 1773 року.

                            

З писемних джерел, що дійшли до нас, відомо, що на початку XVI століття землі в басейні ріки Тясмин належали знатній родині черкаських землевласників Жубриків. 1533 року брацлавський землянин Юсько Тимкович випросив у Івана Жубрика грунти при впадінні річки Мідянки в Тясмин і заклав на місці урочища хутір. Татари кілька разів спустошували ці землі, але поселення відновлювалось. Виконавчим листом гос-подарського комісара Гарабурди від серпня 1544 року привілей на селище Яцьково повертається боярину Стефану Жубрику.

                          

1633 року польський гетьман Станіслав Конецьпольський за 24 тисячі злотих купив у спадкоємиці Жубриків Христини ці землі, що дало йому змогу увійти до центру території Запорізького війська.

                                

Під час визвольної війни 1648 - 1654 років під керівництвом Богдана Хмельницького Тясмин (Сміла) стає сотенним містечком Чигиринського полку (сотник Мисько Стринджа). Тут знаходилася резиденція гетьманича Тимоша - сина Б.Хмельницького.

                               

У 1658 -1659 роках містечком володів полковник Данило Виговський, але вже 1660 року за Слободищенським трактатом Україна знову підпала під владу Речі Посполитої. Тож друга половина XVII століття стала для Смілянщини суцільним лихоліттям: свавілля, битви, зради, повстання, набіги татар і турків, міжусобиці призвели до спустошення краю. За умовами "Вічного миру" між Росією і Польщею (1686 рік) землі між правим берегом Дніпра і лівим берегом Тясмина мали бути незаселеними. Але російсько-польську угоду було розірвано 24 вересня 1709 року. Смілянщина дістається Ксаверію Любомирському. Згодом ця територія стає осередком гайдамацького руху, тут формуються загони, що громлять шляхту Найбільшого розмаху боротьба набула весною та літом 1768 року під час Коліївщини.

                           

У 1787 році Сміла стає власністю князя Потьомкіна, відомого російського воєначальника. Після його смерті маєток дістається графу Олександру Самойлову.

                              

З 1793 року Правобережна Україна входить до складу Російської держави. На цей час Сміла стає повітовим містечком, але через рік установи переводять до Черкас. З січня 1797 року Сміла стає містечком Черкаського повіту.

                            

Нова епоха розвитку містечка починається з 1838 року, коли воно стає власністю графині Софії Олександрівни Бобринської (у дівоцтві Самойлової). Цього Ж року граф Олексій Олексійович Бобринський (нащадок Катерини II і графа Григорія Орлова) будує тут одну з перших на півдні України цукроварню. Для розвитку міста потрібна була велика кількість людей. О.О.Бобринський у 1840 році переселяє до Сміли селян з Харківської, Орловської, Смоленської губерній.

                                

Графи Бобринські були багатими землевласниками і цукрозаводчиками Росії, власниками й акціонерами борошняного виробництва, гірничозаводських об'єднань, були зв'язані з банками Росії і закордону.

                                  

"Перехід Сміли у володіння графів Бобринських склав епоху в розвитку... містечка, адже послугував на користь не тільки жителів його, а й усього Черкаського повіту" (Л.Похилевич). Хоча порядком у місті і його благоустроєм юридично опікувалась міська управа, фактично розвиток Сміли відбувався коштом Бобринських.

                              

Історичні потрясіння XX ст. - революції і світові війни - не обійшли місто стороною. Наприкінці 1903 року у місті створюється осередок Російської соціал-демократичної робочої партії, який ініціює проведення страйків та мітингів. А 1917 року в Смілі проголошено Радянську владу. На початку ж березня 1918 року місто захопили війська імперіалістичної Німеччини. Звільнення відбулось 9 січня 1920 року. І тільки по закінченні громадянської війни городяни взялися за відбудову зруйнованого міського господарства.

 

У 1932-1933 роках Сміла, як і вся Україна, пережила найжорстокіший голод.

Пізніше містом прокотилися дві хвилі політичних репресій, які забрали тисячі життів смілян. Попри все, місто відроджувалось і розквітало.
  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv

Хто зараз на сайті

На сайті один гість та відсутні користувачі

Відкритий лист