Інститут Україніки

Головне меню

Карта проїзду

 

Місто Буськ (старовинна назва Бужеськ) розташоване на північному сході від  м.Львова, за 51 км від нього, уздовж автодороги Київ-Чоп.  До найближчої залізничної станції Красне - 6 км.

Буськ – невелике містечко на географічному перетині Галичини та Волині із типовим середньовічним плануванням та унікально-збереженою системою оборонних фортифікацій Х- ХУІІ століть.  У сучасних межах міста збереглося принаймі 5 русько- слов’янських городищ – 3 центральних, відмежованих одне від одного штучними перекопами Західного Бугу, та 2 менші, периферійні – Мале Городище, що було, очевидно, укріпленим  форпостом древнього Божеська, та Волянське, як виконувало функції заміської резиденції буських князів.

Історичне літочислення міста донедавна починалося від 1097 року – року першої літописної згадки про нього. Там  місто згадується як таке, що вже існує.  Реальна ж історія Буська, без сумніву, значно довша. Серед переліку східнослов’янських племен. що населяли територію сучасної України, у „Повесть временных лет” (1097) є згадка про племінний союз Бужан, що локалізувався у верхів’ях Західного Бугу і об’єднував231 общину (до порівняння : у Волинян було тільки 70 общин, у Лучан – 35 ).  За гіпотезою М.Грушевського, постулати якої підтримують ледь чи не усі  сучасні науковці, столицею Бужан був Бужеськ. Більше того, власне від назви міста плем2я отримало свою самоназву. Відтак гіпотетичною датою заснування міста вважають  відтінок УІ – УІІ ст., тобто історія Буська налічує вже півтора тисячоліття. Він є сучасником української столиці – міста Києва. Від заснування і до кінця ХІІ ст. місто перебувало в руках різних господарів.

У ХІІІ ст. добре укріплене місто-фортеця Буськ відіграло роль форпосту на рубежах Волинського, а згодом і Гальцько-Волинського князівства.

У другій половині ХІV ст. місто, як і вся Галицька земля, опинилося під владою Польщі.

На початку ХV ст. Буськ став важливим торговим і ремісничим центром. Уже в 1411р. Буськ, одним із перших в Галичині, отримав Магдебурське право.

Невід'ємним атрибутом міського самоуправління став герб міста, на якому зображено бузька (лелеку). Цей птах був поширений  на території багатьох річок, що  символізуває цей край.

Будучи розміщеним неподалік Чорного шляху, яким татари здійснювали грабіжницькі напади на Україну, Буськ почав  зростати як оборонний центр уже з 11-ої половини ХV ст.

Вигідне розташування у певній мірі сприяло швидкому його відродженню. На початку ХУст.  місто  було важливим  торгівельним  і ремісничим центром. У 1539-1641рр. Була заснована  перша папірня, на папері якої надруковано "Острозьку Біблію" (1581р.), „Апостол”  Івана Федоровича (Федорова). У 1746р. вже діяв цех різників, засновано було цех ткачів. У наступному столітті утворились нових  15 цехів.

Культурно-національному відродженню сприяло Буське Миколаївське братство, яке виступало проти  польських феодалів.

У 1722р. після першого поділу Польщі, Буськ опинився під владою Австрії, під якою перебував аж до розпаду Австро-Угорської Імперії в 1918р.

З 1919 по 1939 Буськ, як і вся Західна Україна, перебував під владою Польщі. У вересні 1941р. місто стало радянським, органи влади націоналізували підприємства, конфіскували поміщицькі землі.

1 липня 1941р. місто захопили німецькі війська, які завдали Буську великих збитків.

18 липня 1944р. радянські війська знову увійшли в Буськ. Почалась відбудова зруйнованого міста. Водночас репресії і арешти тих, хто підтримував визвольну боротьбу УПА.

У після воєнні роки адміністративний статус Буська сприяв його відносному розвитку. Та 1963 році район був ліквідований, а наприкінці 1966 року почав наново функціонувати.

У період перебудови почало активно діяти міське культурне товариство „Бужани” (1988р.), а з 1989 – Народний Рух України.

21 січня 1990р. бужани взяли участь в живому ланцюзі від Львова до Києва. Перша сесія нового скликання районної ради (05.04.1990р) прийняла рішення про повноту влади на території району. Місцева газета "Прапор Жовтня" і Буське радіо почали підпорядковуватись районній раді. 6 травня 1990р. в центрі на площі Ринок був піднятий синьо-жовтий прапор. Набрало розмаху вшанування пам"яті борців за волю України.  Референдум   підтвердив,  комуністи  програли. 98,2 % надбужанців підтвердили акт Незалежності України.
  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv

Хто зараз на сайті

На сайті 56 гостей та відсутні користувачі

Відкритий лист