Інститут Україніки

Головне меню

Карта проїзду

 

10 лютого 2009 року  в прес-центрі Служби безпеки України м.Києв відбулась презентація книги «Павлоградське повстання 1930 р. Документи і матеріали».

  

На презентації були присутні:

Фундатор проектів МГО „Інститут Україніки” – Олексій Лазько,

Керівник МГО „Інститут УКраїніки” – Ірина Довгалюк,

Керівник експедицій, етнопсихолог – Денис Пахомов,

Співробітник „Інституту Україніки” – Семен Заславський,

Директор Департаменту архівного забезпечення СБ України, голова вченої ради Центра досліджень визвольного руху - Володимир В’ятрович,

Професор, д.і.н. ,співробітник Галузевого архіву СБУ – Василь Даниленко,

Професор, д.і.н., заступник директора Інституту історії України – Станіслав Кульчицький,

Дійсний член НАНУ, голова Українського фонду культури – Борис Олійник,

Заступник голови УІНП, професор, д.і.н. – Владислав Верстюк,

а також інші видатні історики, краєзнавці, співробітники  Галузевого архіву СБУ та МГО «Інституту Україніки» та представники влади.

       

У цьому виданні вперше в українській історіографії розкрито антирадянське повстання селян 1930 р. на Дніпропетровщині.

      

Спогади очевидців та їхніх нащадків зібрані міжнародною громадською організацією «Інститут Україніки», документи, які зберігаються в Галузевому державному архіві Служби безпеки України, свідчать про масовий опір селян України політиці колективізації, розкуркулення та хлібозаготівель.

    

Організаційним центром Павлоградського повстання стали села Богданівка й Тернівка. Селяни ставили за мету повалення радянської влади, здобуття свободи, «коли буде забрана вся Україна». Боротьба вишколених загонів ДПУ й міліції з розрізненими, слабо керованими і озброєними селянами, тривала протягом 5-6 квітня і завершилась поразкою антирадянського селянського повстання.

          

За участь у повстанні до відповідальності було притягнено 210 осіб. 27 повстанців прирекли до вищої міри покарання – розстрілу. Лише 19 заарештованих було звільнено, решта дістали від трьох до десяти років ув’язнення.

       

Вміщені у книзі документи ДПУ УСРР розкривають також страшну картину голоду 1932–1933 років на Дніпропетровщині, що особливо лютував у районах, охоплених у минулі роки «петлюрівщиною», «махновщиною», «контрреволюцією».

          

Володимир В’ятрович наголосив, що у збірнику вперше в українській історіографії висвітлено антирадянське повстання селян 1930 р. на Дніпропетровщині. Збройне повстання у квітні 1930 р. на Дніпропетровщині – один із найпотужніших, проте найменш досліджених селянських виступів в Україні напередодні Голодомору. Ця подія заслуговує детального висвітлення, нових оцінок і узагальнень.

Василь Даниленко наголосив: «Після повстань на початку 1920-х років Павлоградське стало одним із перших масових виявів незадоволення політикою радянської влади, коли повсталі взялися за зброю, намагаючись змінити режим».

        

Олексій Лазько наголосив: „Книга про Павлоградське повстання це тільки початок наших досліджень. Досліджень невідомих,  трагічних сторінок нашої історії. Доки живі свідки (а їх з кожним днем не додається), ми намагаємося реконструювати  історію життя українського села у  30 роках.

    

У цьому році ми плануємо дослідити події того ж періоду у селі Орехово Запорізької обл. та  селі Шолохово  Нікопольського району Дніпропетровської області.

     

Я хочу сказати, що у  нашому минулому заховані всі поразки та перемоги: і сьогодення і майбутньої історії.  Історія може навчити нас, якщо ми будемо до неї прислухатися”.

  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv

Хто зараз на сайті

На сайті один гість та відсутні користувачі

Відкритий лист