Інститут Україніки

Головне меню

Карта проїзду

 

29 квітня 2009 року відбулась прес-конференція «Презентація книги «Павлоградське повстання 1930 року. Документи і матеріали»

На презентації були присутні:
- Фундатор МГО «Інститут Україніки» Олексій Лазько
- Завідуюча відділом Дніпропетровського історичного музею ім. Дмитра Яворницького Людмила Маркова
- Заступник директора історичного музею, кандидат історичних наук Валентина Бекетова
- Письменник Семен Заславський
- Краєзнавець Федор Гапчич

Семен Заславський відзначив, що в книзі «Павлоградське повстання 1930 року. Документи ы матеріали» вперше в українській історіографії розкрито антирадянське повстання селян 1930 р. на Дніпропетровщині. «Події, про які розповідає книга, здаються досить далекими, однак вони дуже актуальні в контексті розуміння історії Дніпропетровщини в цілому. Якимось чином історія завжди починає набувати характер міфу. Важно зберегти правду і прозоре бачення, так необхідне суспільству. Наше минуле, сьогодення і майбутнє пов’язано між собою. Книга ««Павлоградське повстання 1930 року. Документи ы матеріали», нещодавно презентувалась в Києві, не є пріоритетним поглядом на ті чи інші події революції, громадянської війни, колективізації. Це спроба з’ясувати, що сталося Повстання селян в Україні 1930-их років мали масовий характер, однак досі всі відомості про них приховувались владою. Спогади очевидців та їхніх нащадків зібрані міжнародною громадською організацією «Інститут Україніки», розсекречені архівні документи Галузевого державного архіву СБУ, свідчать про масовий опір селян України політиці колективізації, розкуркулення та хлібозаготівель. Сьогодні Інститут Україніки працює над проектом «Історія села». Ми розуміємо, що село - останній оберег української культури, ідентичності. Ми хочемо, аби майбутнє поколінні не забувало про це», - сказав він.

Олексій Лазько відзначив, що Павлоградське повстання є однією з причин Голодомору 1932-1933 років. «В нашому минулому приховуються всі поразки і перемоги сьогодення. Якщо ми будемо дослухатися до історії, то в майбутньому зможемо подолати багато негараздів. Історія багато чому може навчити. Наша задача - зробити повний зріз подій 1929-1930 років. На сьогоднішній день Павлоградське повстання - це тільки початок нашої глобальної роботи. Вже вдалося підтвердити, що ця подія біла однією з причин Голодомору 1932-1933 року. Зараз ми закінчуємо історичні дослідження в Запорізькій області (с. Оріхово), переходимо до Нікопольского району (с. Шолохово). Це те, що стосується планів щодо відновлення історичної правди, стосовно подій, які передували Голодомору 1932-1933 років. Я вважаю, що нам, українцям, необхідно знати власну історію, аби повноцінно будувати своє майбутнє. Ми будемо продовжувати роботу і доведемо її до кінця», - сказав він.

За словами Валентини Бекетової, в Дніпропетровському історичному музеї постійно ведеться робота по вивченню історії рідного краю. «З середини 90-х років минулого століття можна говорити про переосмислення історичних процесів, оскільки з’явився доступ до засекреченої досі інформації - архівам СБУ, МВД та ін. Заново ми почали роботу і над багатьма історичними подіями, що відбувалися на території Дніпропетровської області. Особливо активно працювали над матеріалами 20-30 років ХХ століття. Цей період, як відомо, характеризується чисельними репресіями, в результаті яких багато видатних особистостей завчасно пішли з життя. Окрім того, це період масової колективізації, коли люди в один момент з гарних господарів стали ворогами держави і кулаків тільки тому, що не хотіли добровільно йти в колгоспи. В той самий час інформація про ці події досить довгий час замовчувалась. Тому книга «Павлоградське повстання 1930 року. Документи ы матеріали», підготовлена за сприянням міжнародної громадської організації «Інститут Україніки», дуже важлива з історичної точки зору. Вона дає можливість відкрити таємниці подій того часу. В книзі немає води, тільки хроніки, спогади очевидців, документи, присвячені тому часу», - сказала вона.

Людмила Маркова розповіла про свою роботу, присвячену Павлоградському повстанню 1930 року. «В історичному музеї з 1989 року функціонує виставка «Це не повинно повторитися», яка розповідає про жертви сталінських репресій. В ті роки про репресії і Голодомор майже нічого не було відомо. Тому матеріал для виставки збирався по частинам. В період гласності було розсекречено архівні документи Галузевого державного архіву КДБ. В мене була можливість познайомитися з документами по Павлоградському повстанню 1930 року. Ця подія зберігалась в архіві КДБ як кримінальна справа під грифом «секретно». Було заарештовано більше 210 чоловік, 27 з них - страчено», - сказала вона.

Федір Гапчич розповів про хронологію Павлоградського повстання. «В 20-30 роках ХХ століття на території сучасного Павлоградського району мешкало здебільшого російськомовне населення, переселене з Курської і Харківської губерній. Ці люди ніколи не знали, що таке панщина, жили заможно. В 1928-1929 роках, коли почався процес колективізації, з 1920 господарств, що були в Терновці (Павлоградський район), було вирішено зробити декілька артілей. Зрозуміло, що селяни не хотіли вступати в артілі та інші колективні об’єднання. 1 лютого 1930 року було арештовано 79 чоловік, які підготували повстання. Одному з них вдалося втекти, він і став лідером повстання, яке відбулося 5 квітня 1930 року. Це збройне повстання - одне з найпотужніших, одна найменш досліджений селянський виступ в Україні напередодні Голодомору. Ця подія заслуговує детального висвітлення, нових оцінок і узагальнень», - сказав він.

Семен Заславский отметил, что в книге «Павлоградское восстание 1930 годов. Документы и материалы» впервые в украинской историографии раскрыто антисоветское восстание крестьян в 1930 году в Днепропетровской области. «События, о которых рассказывает книга, кажутся очень далекими, однако они очень актуальны в контексте понимания истории Днепропетровщины в целом. Каким-то образом история всегда начинает приобретать характер мифа. Важно сохранить правду и ясное видение, так необходимое обществу. Наше прошлое, настоящие и будущее связано между собой. Книга «Павлоградское восстание 1930 годов. Документы и материалы», недавно вышедшая в Киеве, не является каким-то приоритетным взглядом на те или иные события революции, гражданской войны, коллективизации. Это попытка разобраться в том, что произошло. В книге впервые в украинской историографии раскрыто антисоветское восстание крестьян в 1930 году в Днепропетровской области. Крестьянские восстания в 30-е гг. ХХ века носили массовый характер, однако все сведения о них утаивались властями. Воспоминания очевидцев и их потомков собранные международной общественной организацией «Институт Украиники», рассекреченные архивные документы Отраслевого государственного архива СБУ свидетельствуют о массовом сопротивлении крестьян Украины политике коллективизации, раскулачивания и хлебозаготовок. Сегодня Институт Украиники работает над проектом «История села». Мы понимаем, что село - последний оберег украинской культуры, идентичности. Мы хотим, чтобы будущее поколение не забывало об этом», - сказал он.

Алексей Лазько отметил, что Павлоградское восстание является одной из причин Голодомора 1932-1933 года. «В нашем прошлом кроются все поражения и победы сегодняшнего дня. Если мы будем прислушиваться к истории, то в будущем сможем предотвратить многие беды. История многому может научить. Наша задача - сделать полный срез событий 1929-1930 годов. На сегодняшний день Павлоградское восстание - это только начало нашей глобальной работы. Уже удалось выяснить, что это событие является одной из причин Голодомора 1932-1933 года. Сейчас мы заканчиваем исторические исследования в Запорожской области (с. Орехово), переходим к Никопольскому району (с. Шолохово). Это то, что касается планов по восстановлению исторической правды, касающейся событий, предшествующих Голодомору 1932-1933 годов. Я считаю, что нам, украинцам, необходимо знать свою историю, чтобы полноценно строить свое будущее. Мы будем продолжать работу и доведем ее до конца», - сказа он.

По словам Валентины Бекетовой, в Днепропетровском историческом музее постоянно ведется работа по изучению истории родного края. «С середины 90-х годов прошлого столетия можно говорить о переосмыслении исторических процессов, поскольку появился доступ к засекреченной прежде информации - архивам СБУ, МВД и пр. Заново мы начали работу и над многими историческими событиями, имевшими место на территории Днепропетровской области. Особо активно работали над материалами 20-30 годов ХХ столетия. Этот период, как известно, характеризуется многочисленными репрессиями, в результате которых многие выдающиеся личности преждевременно закончили свою жизнь. Кроме того, это период массовой коллективизации, когда люди в один момент из хороших хозяев превращались во врагов государства и кулаков только потому, что не хотели добровольно идти в колхозы. В то же время информация об этих событиях очень долгое время умалчивалась. Поэтому книга «Павлоградское восстание 1930 года. Документы и материалы», подготовленная при поддержке международной общественной организацией «Институт Украиники», очень важна с исторической точки зрения. Она дает возможность приоткрыть завесу тайны над событиями того времени. В книге нет воды, только хроники, воспоминания очевидцев, документы, посвященные тому времени», - сказала она.

Людмила Маркова рассказала о своей работе, посвященной Павлоградскому восстанию 1930 года. «В историческом музее с 1989 года функционирует выставка «Это не должно повторится», рассказывающая о жертвах сталинских репрессий. В те годы о репрессиях и Голодоморе почти ничего не было известно. Поэтому материал для выставки собирался по крупицам. На волне гласности были рассекречены архивные документы Отраслевого государственного архива КГБ. Мне удалось ознакомиться с документами по Павлоградскому восстанию 1930 года. Это событие хранилось в архиве КГБ как уголовное дело под грифом «секретно». По нему было арестовано свыше 210 человек, 27 из них - приговорены к высшей мере наказания», - сказала она.

Федор Гапчич рассказал о хронологии Павлоградского восстания. «В 20-30 годах ХХ столетия на территории нынешнего Павлоградского района проживало в основном русскоязычное население, переселенное из Курской и Харьковской губерний. Эти люди никогда не знали, что такое крепостное право, жили зажиточно. В 1928-1929 годах, когда начался процесс коллективизации, из 1920 хозяйств, находящихся в Терновке (Павлоградский район), было принято решение сделать несколько артелей. Понятно, что крестьяне не хотели вступать в артели и другие коллективные объединения. 1 февраля 1930 года были арестованы 79 человек, которые готовили восстание. Одному из них удалось бежать, он и стал лидером восстания, которое состоялось 5 апреля 1930 года. Это вооруженное восстание - одно из мощнейших, однако наименее исследованных крестьянских выступлений в Украине в канун Голодомора. Это событие заслуживает детального освещения, новых оценок и обобщений», - сказал он.

  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv

Хто зараз на сайті

На сайті 39 гостей та відсутні користувачі

Відкритий лист