Інститут Україніки

Головне меню

Карта проїзду

 

Село П'ятка - центр сільської Ради, розташоване на південний захід від обласного центру м. Житомира на відстані 40 км, за 20 км від районного центру та за 8 км від залізничної станції Михайленки. Координати розташування 51`7 північної широти та 28`21 східної довготи.

Достеменно точну дату заснування села зараз встановити практично не можливо. Поселенцями, що відомі з письмових джерел, були представники східно-слов'янського племені - житичі, однак, їм передували давніші поселенці, про що свідчать археологічні розкопки археолога Богуна І.І. в 1956 році, під час яких знайдено кістки тварин, гончарний посуд ранішого періоду. А на східній околиці села знайдено кам'яні знаряддя - кам'яна сокира, скребачка та кам'яне зубило. Назва села - П'ятки походить від назви місцевої річки П'яток, лівої притоки Гнилоп'яті. Містечко П'ятка, під назвою П'яток вперше в офіційних документах згадується в акті 15 березня 1593 року, у зв'язку з селянсько-козацьким повстанням під проводом Криштофа Косинського. В часи панування Польші в Правобережній Україні, в середині ХVI століття був проведений трактовий шлях з Польщі до Бердичева. Посередині ж, між Бердичевом та Чуднівом було засноване укріплене містечко П'ятка. Як передмістя Бердичівської фортеці містечко П'ятка було укріпленою фортецею аванпостом.
Біля села проходить шосейна дорога Бердичів-Чуднів.

За інформацією 1973 року: дворів – 630, населення 1600 чоловік. Сільраді підпорядковане с. Пилипівка. На території П'ятки містилась центральна садиба колгоспу «Пам'ять Леніна», який обробляв 4712 га землі, в тому числі 3582 га орної. Вирощують зернові культури та овочі. В селі було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво.

За успіхи в розвитку народного господарства 80 трудівників села відзначено урядовими нагородами. Серед них орденом Жовтневої Революції нагороджено голову колгоспу С. К. Семеняка.

У селі є середня школа, де 25 учителів навчали 536 учнів, будинок культури із залом на 300 місць, дві бібліотеки з фондом 20 тис. книжок, була лікарня на 30 ліжок, аптека, ветлікарня, відділення зв’язку, їдальня.

Перша згадка про село зустрічається в літописах Галицько-Волинського князівства ХІІ століття. В офіційних документа село відоме з 1593 року, коли поблизу нього учасники повстання яким керував Криштоф Косинський, зазнали поразки. У національно-визвольній війні 1648-1651рр. під П’яткою відбувалися бої селянсько-козацьких загонів проти польсько-шляхетських військ. В роки буржуазно-демократичної революції 1905-1907 рр. тут відбувалися масові селянські виступи.
П'ятка входила в перелік з 9 містечок Житомирщини, які мали власні герби. Містечко належало старовиному українському княжому роду Острозьких. То ж П'ятка мала герб Острозьких.
У січні 1919 року влада в селі була захоплена більшовиками.

Під час Великої Вітчизняної війни на фронт пішло 330 жителів села, 109 з них загинуло, 206 – удостоєні державних орденів та медалей.
В П’ятці було встановлено пам’ятник воїнам що загинули в боротьбі з німецькими окупантами, пам`ятний знак на місці знищення фашистами євреїв села П`ятка та пам'ятний знак односельчанам-жертвам Голодомору 1932-33 років.

 
Шкільний музей став осередком краєзнавчої роботи на селі
Етнографічному музею П'ятківської школи понад 10 років. За цей час учнями краєзнавчого гуртка зроблено багато. Зібрано понад ста одиниць музейних експонатів, які постійно поновлюються.
Серед розділів є один, що найбільше потребує уваги. Це — сторінка, присвячена найстрашнішій трагедії українського народу XX століття — Голодомору 1932—33 років. Тут є свідчення мешканців села, які пережили страшне лихоліття, література, присвячена цій тематиці, списки людей, які стали жертвами геноциду.
У музеї постійно проходять екскурсії для учнів, які проводить підготовлений екскурсовод.
У добрій нагоді стає музей для проведення уроків з історії рідного краю. Учні залюбки дізнаються багато цікавого про Житомирщину та рідне село, зокрема про історію П'ятки, починаючи з найдавніших часів.
Особлива гордість шкільного музею — історія освітянської справи на селі з цікавими світлинами та інформацією про вчителів та випускників.
Завжди актуальною є військова тематика. При музеї створена і функціонує, як самостійна одиниця, кімната бойової слави, де розповідається про бойовий шлях 350-ї стрілецької дивізії, що у січні 1944 року визволяла село від німецьких загарбників. Збереглися листи до учнів школи від ветеранів цієї дивізії, а на стенді «Ніхто не забутий, ніщо не забуто» розміщені фото односельчан, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни.
Гордістю учнів школи та всіх - п'ятківчан є ім'я Героя Радянського Союзу Леоніда Олександровича Жданівського, уродженця нашого села. В музеї є його біографія, світлини, історія бойового шляху тощо.
Більше про наше село, його історію та сучасне життя можна дізнатися на окремому сайті, який створений за сприяння земляка Тараса Данилюка, за що йому всі односельці щиро вдячні. Сайт www.pyatka.in.ua систематично оновлюється, додаються нові матеріали, віднайдені гуртківцями та всіма, хто небайдужий до славного минулого свого краю.
Ентузіастом музейної і краєзнавчої справи в школі є місцевий вчитель - історик Сергій Якимович Шевчук, людина цікава і неординарна. Більше 20 років він працює в П'ятці і зарекомендував себе не лише як знаючий, мислячий, творчий педагог, а й як шанована в селі людина.
За ці роки він випустив зі школи не одне покоління дітей, навчивши їх знати і любити минуле свого краю, свою маленьку батьківщину.
Сергій Якимович разом з учнями часто вирушає в краєзнавчі подорожі та щоразу приносить звідти цікаві речі, які поповнюють шкільний музей.
Етнографічний музей та вся краєзнавчо-пошукова робота у школі спрямована на виховання патріотизму, високої громадянської позиції, любові до історії рідного краю, виховання поваги до морально-етичних та культурних цінностей українського народу.

Людмила ДІДУСЬ,
методист районного методичного кабінету
.

  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv

Хто зараз на сайті

На сайті 70 гостей та відсутні користувачі

Відкритий лист