Інститут Україніки

Головне меню

Карта проїзду

 

Існує кілька гіпотез і думок серед істориків щодо походження назви села. Краєзнавці та старожили Красилівки твердять, що колись в давнину мешканці поселення займались виготовленням різноманітних фарб та фарбуванням різних речей, а, звідси, назва села.

Певна доля правди в цьому є. Справді, в давні часи місцеві жителі займались виготовленням фарб та барвників для надання відтінків домовиробленому верхньому одягу. Однак. назва села все ж не від цього.

В давні часи в наших далеких предків існували особові назви світського характеру. Наприклад: Красомир, Красомисл, Краснослав, Красногост та інші. Від них походили імена усіченої форми, такі як Крас, Краско, Красій, Красич, Краснота, Красята і, звичайно, Красило. Від останньої особової назви і походила, на думку М. Миронюка, назва поселення Красилів. Згодом воно трансформувалось у назву Красилівка. Особова назва Крас, Краско тощо означає “красний”, тобто “гарний”.

Однак, враховуючи те, що поселення Красилів було засноване в другій половині XVI ст., коли серед шляхтичів уже здавна побутували і спадкові прізвища, то, напевно, назва містечка Красилів походила від прізвища засновника. Ним міг бути пан Красило або Красний. Але це було не його справжнє прізвище, а, можливо, псевдонім, якого він вибрав собі, щоб привабливіше виглядати в очах своїх підданих. Однак, існує ще й іеша думка про те, що назва села походить не від прізвища пана, а від прізвища купця, заможного торговця Красила, який заснував у першій половині XVI ст. майстерню для виготовлення барвників і був дуже відомий у всій окрузі завдяки її справній діяльності. І це призвело до того, що у жителів сусідніх сіл і містечок село стало ототожнюватись із назвою купця Красила. А оскільки ще не була розвинена внутрішня торгівля через систему ринків і базарів, то жителі інших сіл їхали безпосередньо до Красила для придбання фарб. І тому на запитання: “Куди їдеш”, відповідали: “До Красила в село”. Згодом через трансформацію і об’єднання слів “Красило” і “село” пішла назва Красилівка.

Й. Карпів наводить ще декілька гіпотез походження назви села. Красилівки. За однією з них, могло бути так, що воно започатковане в урочищі Красилів, назва якого перейшла на йменування села. Відповідно до іншої, назва села походить від річки Краса, яка тепер не існує. Колись вона була лівою притокою р. Ворона. А назва р. Краса утворилась від того, що пообік її берегів милували око квітучі луки і луги. На цьому місці поселились згодом люди
.
Також слід зауважити, що назва села частково виходить із часу його заснування. У науковій літературі вважається, що населені пункти з прикметником “красний” на означення “красивий”, “гарний” виникли саме у XIV–XV ст., тобто тоді, коли в історичних джерелах вперше згадується і с. Красилівка.

Природно-географічні умови, в яких знаходиться с. Красилівка були сприятливими для торгівлі і розвитку господарських зв’язків, оскільки село було неподалік транзитних шляхів у давнину. Це було передумовою для яскравої історії села, починаючи із найдавніших часів. Географічна пов’язаність з навколишніми селами, а через них і з такими центрами Покуття як Отинією, Тисменицею, Тлумачем, Станіславом давало добре підґрунтя для того, щоб в селі поширювались світлі думки і нові погляди, які визрівали в містах та містечках. Своєрідною для села є застосування багатьох гіпотез для пояснення походження назви села, однак дослідники-краєзнавці все ж зійшлись на одній думці, що їх потрібно застосовувати в комплексі, виходячи із географічних, історичних, культурницьких точок зору на цю проблему.

Археологічні пам’ятки, які знайдені на території села, дають можливість припустити, що ця територія була заселеною з пізнього палеоліту. На орбіту історії село виходить у XVII – поч. XVIII ст., коли певний час було містечком. Однак татаро-турецькі напади спричинили до занепаду містечка Красилів. Подальша історія Красилівки вбирає в себе типові риси, які були характерними для кожного села чи містечка Прикарпаття: перебування під власністю різних поміщиків, які почергово змінювались, потім входження до складу Австрійської імперії, зародження перших форм церковного просвітництва, яке перейшло у пробудження під егідою “Просвіти”, розвиток національного відродження був перерваний початком Першої світової війни, яка призвела до проходження через село різних фронтів і знищення місцевого населення воюючими сторонами, перебування в складі Польщі у міжвоєнний період, участь у підпіллі ОУН–УПА в час Другої світової війни, радянська реакція і час національних звершень після проголошення незалежності.

Цікава топонімічна карта села, яка дає можливість встановити певні історичні традиції, а з другого боку філологічну пов’язаність із мовами інших народностей, які певний час перебували на території Галичини, а цим розкрити і суть впливу цих народів на місцеву історію. Однак, ці топоніми піддаються легко поясненню через пов’язаність з господарським життям і психологічними особливостями люду.

Культура і побут протягом ХХ ст. пройшли типову еволюцію від всеохоплюючого розвитку громадського побуту, тотальне панування звичаїв і обрядовості у житті, до поступового їх занепаду і перетворенню на раритет минулого. Однак стараннями таких організацій як “Просвіта”, аматорський хор вже на сучасному етапі вони намагаються відновити ці характерні для села самобутні риси.

Загалом, дослідження історії села справа важка і потребує великих зусиль, щоб осягнути всі сторони народного життя, як культура, побут, історія.

 

За матеріалами сайту:
http://krasylivka.if.ua/article-epilog.html

 

  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv

Хто зараз на сайті

На сайті 25 гостей та відсутні користувачі

Відкритий лист