Інститут Україніки

Головне меню

Карта проїзду

 

Село Малнів розташоване за 16 км на північ від Мостиськ, на дорозі Мостиська-Краковець. Недалеко села протікає найбільша річка Мостищини – Вишня котра впадає у Сян. До Малнова належать досить великі присілки. Село поділяється селянами на східну і західну частини.

Урочища: Огороди, Нива, Микучава, Палашова Гора, Дубина, Стеців Горбок, Горбки, Ковалики, Гора Луківка, Мелешкова Гора, Нішевка, Острів, Котов, Дубінка, Містки, Вір, Наганів, Горбачка, Лешня, Камінка, Вовчі Доли, Косьміринка, Коростовиця, Мочари, Березник, Липовиця, Бачмага.

В час Княжої доби за князя Галицько-Волинського Данила Романовича земля була поділена між дворянами на округи. Так, округ Перемишльський був під володінням дворянина словечанина Ростислава Івановича, який був твердої християнської віри. В ті роки було багато побудовано монастирів в Перемишльському окрузі в т.ч. біля с Малнів.

В 1522 році була така холодна зима, що худоба замерзла в стайнях. Як почалися морози від 1 грудня то тривали по 21 лютого. В цей час почалися набіги татар на Галичину і далі на Польщу. Поки цими шляхами татари не ходили то о-ці Василіани проживали спокійно.

Щоб захистити шлях на Краків від татар, шляхтич поселив кметів, в основному вихідців із Болгарії. В XVI столітті Перемишльська земля зазнала значних руйнувань з боку татар, турків, волхів. В 1498-1524 рр. татари стояли табором під Мостиськами. Спалено багато сіл і містечок, в тому числі і монастир в с. Малнів. Біля Медики між козаками і татарами відбувся великий бій, де було розбито татар. Цей бій тягнувся в лісах від с. Буцева за Медику. Де й загинув татарський шах. Після запеклого бою татари розбіглися по околицях, де найнялися на службу панам, інші по селах, звідки й появилися прізвища в Малнові татарського походження: Галабут (Алабут з татарської), Саракула (волоського походження).

Татари своєму загинувшому шаху насипали високу могилу за Медикою на південному сході і там заснували собі селище Шегині. Багато татар поселилися в селах Бикові, Старяві. Жителі Малнова рятувалися від татар в болотах поймища р. Вишня, на острівцях, звідки й назва хутора Острівці. Місця броду в річках загачували боронами, щоб татарські коні не змогли перейти брід. Свідком цих подій була дерев’яна церква св. Параскевії, унікальна споруда XV століття трьох купольна спереді і з добудованої в 1717 р. дзвіницею майстром Колтикою із с. Сарни, Яворівського району. Австрійський уряд піклувався цією церквою, систематично виділяв кошти на її ремонт. Ця старовинна споруда була побудована із дубових рівненько обтесаних брусів. Всі кріплення зроблені із дерев’яних кілків.

В стінах церкви були просвердлені отвори для оборонців, які з середини святині відбивалися від татар пускаючи стріли в ті отвори. На стінах з надвору, на дубових дилях були вирізьблені написи з некрологами поховань колишніх парохів села. В середині був дорогоцінний іконостас з високоартистичними іконами. Частина цього іконостасу зберігається в новій церкві. З нього зроблено пристіл Хреста Спасителя. На іконі, де було зображено Різдво Христа, пастирі вдягнені в побутовий селянський одяг з XVст., що свідчило про бомарське походження поселення Малнова. На інших іконах можна було побачити людей, вбраних в козацький одяг. Особливо цінним був образ Пречистої Діви з Дитятком в крузі стародавніх пророків. Про нього знали митрополит Андрей Шептицький, єпископ Перемишльський Йосиф Коциловський, відомий етнограф Іван Свенціцкий. Цей образ малювали київські маляри, які їхали з Києва до Кракова за дорученням польського короля Казимира Ягеллончика, сина Ягайла розмальовувати каплицю на Вавелі. В с. Малнові вони затрималися, щоб перебути тяжку зиму на станції Королівській. Тут і королівські малярі намалювали цей образ. Очевидно це було 1513 р. В с. Малнові був замок польського магната Дябла Стадницького, та пізніше був знищений татарами. В східній частині села був млин. Вали і дамби, що оточували став, збереглися до наших часів. Це місце називається Стависько, зараз там нова забудова села. Та незважаючи на утиски шляхти і значні руйнування татар село помало розросталося.

З опису польських люстраційних королівських комісій за панування короля Зигмунда I, в першій половині XVI століття с. Малнів належало до королівського ключа сіл, якими завідував резидуючий в Мостиськах староста. Узв’язку з карбовими й військовими реформами, що їх проводили в Польщі в першій половині XVI століття разом із організацією постійно оплачуваного найманого “кварцяного” війська виготовлено списки прибутків з королівських дібр, враховуючи, очевидно, й підданих.

За матеріалами сайту:
http://malniv.com.ua

  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv

Хто зараз на сайті

На сайті один гість та відсутні користувачі

Відкритий лист