Інститут Україніки

Головне меню

Карта проїзду

 


Традиційне українське вбрання є одним із символів українства, складовою, без якої немислима національна ідентичність українського народу. І перше, з чим асоціюється українське традиційне вбрання – вишита сорочка. Це той елемент, який і сьогодні є достатньо актуальним у гардеробі українця.

А де можна сьогодні в нашому районі побачити різноманітні вишиті сорочки, ознайомитися з різновидами, регіональними особливостями у крої та вишивці? Задаючись таким питанням, а також , щоб продовжить жіноче весняне свято Зеленодольська міська бібліотека для дітей організувала та влаштувала у читальному залі першу у нашому місті виставку вишиванок «Ой, яка ж ти гарна, сорочка вишивана!». Двадцять сорочок - старовинні та сучасні, жіночі, чоловічі , дитячі, оздоблені вишитими рослинними та геометричними орнаментами різних регіонів України, що надали для експозиції жителі міста Зеленодольська , а також Апостолівського району, сорочки протягом березня та квітня вабили та радували відвідувачів виставки. 

Кожна сорочка, як і людина, має свою особливу, неповторну історію. На виставці були представлені рукотворні дива датовані другою половиною ХΙХ ст. Це дві сорочки з домотканого лляного полотна, оздоблені рослинним орнаментом чорно – червоного кольору, створені на Брянщині (Росія), сорочки належать та зберігаються у родині Мамонових, мешканців міста Зеленодольська. Ще одна така ж сорочка ХΙХ ст. з Рівенщини, яка належала Степанюк Т.І., а зараз зберігається у народознавчій світлиці «Берегиня» (ЗОШ №2). Відрізняється вона від попередніх кроєм та вишивкою. Важливо, що такі речі не тільки бережно зберігаються у світлиці, але й були надані для огляду відвідувачам нашої виставки.

Сорочка дівоча літня , у стилі 70-х , вишита геометричним орнаментом належить Макаровій Н.М. Сорочка дівоча літня, вишита геометричним орнаментом Хмельниччини, створена у 50-ті роки жителькою селі Усть-Кам´янка Апостолівського району Подольською Н.А., сорочка зберігається у дитячій бібліотеці. Цікаві та різноманітні оздоблення сорочок роботи Катренко К.С. – орнамент Миколаївщини , дівочої сорочки, з відновленим орнаментом Катеринославщини, роботи Шадріної М.І., святкової дитячої сорочки з візерунком Наддніпрянщини, роботи Саволюк Г.С. – ці вишиванки зберігаються у світлиці «Берегиня».

Чотири жіночі сорочки з чудовими барвистими оздобленнями та два повних комплекти жіночого і чоловічого вбрання з регіональними особливостями нашого краю надали для проведення виставки працівники ПК «Ювілейний». Вдягнені чоловічий та жіночий  манекени чудово ілюстрували повний український традиційний народний одяг.

Барвисті квіткові та геометричні орнаменти Вінниччини прикрасили дві дівочі літні сорочки, які створила у 60-х роках жителька міста Зеленодольська Хмара С.С.

Дві парубочі святкові сорочки прикрасила рослинним та незвичними геометричними «баранцями» відома у нашому місті майстриня – вишивальниця Ящишина О.А. Ці витвори вона створила для свого синочка, «зеленодольського соловейка», Артема. До речі, Артем кілька разів брав свої сорочки з виставки для виступів на сцені! Також для свого сина Артема вишила сорочку Караванова Н.І., парубок три роки просив  у матусі вишиванку, і от у січні отримав святкову сорочку з геометричним орнаментом, що має назву: «крижана фантазія». Майстрині радять кожній матусі вишити для своїх дітей сорочки, адже це не тільки одяг, а й оберіг.

Святкову чоловічу сорочку, вишиту за зразком старовинної полтавської вишиванки приніс на виставку Жмурський С.І., мешканець міста Зеленодольська.

Особливе місце на виставці посіли дві святкові чоловічі сорочки, які надав житель села Ленінське Галушка О.І. Цінні вони тим, що створенні у селі Мяр´янському , у першій половині ХХ ст. та оздобленні орнаментом і мережкою нашого регіону. На одній сорочці яскраві кольори квітучого степу віртуозно поєдналися із зоряними символами. Інша сорочка оздоблена орнаментом, який символізує плодороддя землі. Ця вишиванка має велику цінність, адже належала члену районного підпілля у роки Великої Вітчизняної війни, жителю села Мар´нське Корсунському Г.М.

На видному місці працівники бібліотеки розташували інформаційний куточок «Традиційні особливості українського національного одягу на Апостолівщині», де відвідувачі виставки мали змогу ознайомитися з матеріалом за означеною тематикою, а також побачити старовинні автентичні фрагменти вишивок, які прикрашали рукави жіночих сорочок нашого регіону сто років тому.

Сорочка – один з найдавніших видів одягу українців. Вишита сорочка, яку наші пращури ще називали «другою душею», в народній уяві як найближчий до тіла предмет одягу ототожнювалась з магічною силою, схованою у тілі людини. Сорочка виступала символічним замінником людини. Сорочку вдягали навиворіт від зурочення. Продати власну сорочку означало продати своє щастя. До хрещення дитину не вдягали в сорочку, а тільки сповивали пелюшками. Безплідні жінки вдягали сорочку жінки, яка мала дітей.

Святкові й буденні сорочки мали вишивку. Нею прикрашали комірець, манжети, погруддя, поділ. Особливе місце займала весільна сорочка, яку шила молода для нареченого, символіка якої містить побажання блага на майбутнє подружнє життя, що має бути довгим і щасливим. Старі люди стверджували, що вишивка мала боронити людей від злої і нечистої сили. Народна пам´ять зберегла чимало оповідок про те, як візерунки вишиванок боронили козаків від куль, допомагали їм у далеких походах переносити труднощі і долати ворога.

Матеріалом для виготовлення сорочок в українців здавна служило конопляне та лляне полотно. Українська сорочка мала безліч локальних варіантів як у назві, так і в конструктивних особливостях крою, притаманних різним регіонам України. Тож, цікаво, а які ж особливості вишитих сорочок у нашому регіоні? На це питання, сьогодні, актуальне для багатьох апостолівчан, ми ретельно шукали відповіді у книгах, статтях багатьох періодичних видань, неодноразово заходили у мережу ІНТЕРНЕТ на сайти за означеною тематикою, а головне, довгий час збирали спогади жителів нашого краю. На особливість крою наших сорочок, їх оздоблення і прийняту місцеву назву, вплинули географічне розташування місцевості, кліматичні умови нашого регіону та рід занять мешканців. Найбільш точну та детальну інформацію на це питання надають нам вчені етнографи.

Жіночі сорочки виділялися багатоваріантністю крою. Побутували тунікоподібні, безуставкові, уставкові сорочки та сорочки до гестки (до талії). Регіональну своєрідність жіночим сорочкам надавав чотирикутний виріз навколо шиї. Крім того рукави сорочок робили прямими з вільним викінченням – без зборок у зап´ясті. А от оздоблювали сорочки наші прабабусі так: гестку , низ рукавів по контуру обрамляли смугою чорно – червоного кольору, рослинної орнаментики, вишитою гладдю. Якщо робили пазушний розтин, то край оздоблювали смугами такою ж вишивки. Рукави сорочок оформляли окремими квітковими сюжетами або широкими горизонтальними смугами білих мережок.

Чоловічі сорочки у нашому степовому регіоні за кроєм були не такими різноманітними, як жіночі. Тут побутували тунікоподібні сорочки, сорочки до гестки та сорочки з вшитими рукавами. Горловини викінчувалися коміром – стійкою або виложистим коміром. Чоловічі сорочки також  називалися  чумачками або лоцманськими. Їх своєрідністю були прямі, розширені донизу рукави. Широкі рукави лоцманських сорочок слугували своєрідним прапором, коли при переправі через Дніпро лоцмани махали широкими рукавами, подаючи сигнали. На грудях робили прямий розріз або боковий (косоворотка), який здебільшого прикрашали вишитою манішкою. Також вишивкою оздоблювали комір та низ рукавів. Художньою витонченістю були позначені чоловічі сорочки, прикрашені філейним шитвом «білим по білому».

Звичайно цікаво знати й те, якими нитками, техніками та орнаментами вишивали сорочки наші майстрині. Найпоширенішими техніками у нашому регіоні були художня двобічна гладь, лічильна гладь, стебнівка, мережка та філейне шитво, хрестик. Оздоблювали сорочки геометричними ХΙХ ст. рослинними орнаментами переважно чорно – червоної колористики. З другої половини з´явилися фабричні нитки «заполоч», тож саме цими нитками вишивали сорочки. А от із появою муліне, різнобарвних ниток , кольорова палітра вишивок значно збагатилася. Кожен вишитий знак орнаменту на сорочці  несе у собі окрему інформацію. Калина – символ кохання, крові та невмирущого роду; дуб – символ життя; виноград – символ створення сім´ї, хміль – весільна символіка; мак захистить вас від усякого зла; лілія – розвиток та безперервність життя; троянда – символ сонця. А от геометричні знаки такі, як ромби – символ плодороддя землі, квадрати – символ плоду, зірки – всесвіту.

Українська вишита сорочка сьогодні є одним з небагатьох національних брендів, відомих в усьому світі. Задача свідомих апостолівчан - знаходити , зберігати та навчати підростаюче покоління регіональним особливостям у традиціях та культурі, що дасть змогу відчувати себе причетними до життя та історії рідного краю. Побачити себе особливими у різноманітті українського народу. Власноруч пошити та вишити нашу регіональну сорочку і з гордістю її носити.

Працівники Зеленодольської міської бібліотеки для дітей висловлюють щиру подяку всім хто прийняв участь у виставці, тим небайдужим, хто допоміг в організації виставки та збору матеріалу. Окрема подяка за надання інформаційної та технічної допомоги приватним підприємцям, які традиційно підтримують подібні заходи Мусі І.В., Басію М.Ф., Павлюченку М.П., за надання технічної допомоги заступнику директора Зеленодольського палацу культури «Ювілейний» Мироновій О.П. та адміністрації Зеленодольської ЗОШ №2.

 

Павлюченко Т.А.                                      Завідувачка Зеленодольської бібліотеки для дітей

  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv

Хто зараз на сайті

На сайті 623 гостей та відсутні користувачі

Відкритий лист