Інститут Україніки

Головне меню

Карта проїзду

 

Українська етнопедагогіка завжди схвалювала «розум і силу, знання й працю милу, науку, освіту, усмішку подібну цвіту, хоробрість і мужність, гарну вдачу, мудрість, совість і чесність, гуманність і чемність, вірність, чуйність і надійність», а засуджували: «злих та сердитих, упертих, ненаситних, скупих і лукавих, крикливих, невдячних, заздрісних, вередливих, ледачих, нещирих, гульвіс та нікчем».

Звернімо увагу: слово «виховувати» в українській етнопедагогіці має спільний корінь із словом «ховати» у значенні «оберігати», відзначаючи цим самим, що для нормального розвитку дитини необхідна захищеність її психіки навіть під час набуття негативного життєвого досвіду, забезпечення умов розвитку дитини на рівні сучасних духовних та економічних вимог.

Українці завжди вважали, що дитинство - найважливіший період життя людини. Виховувати дитину - велике щастя, але в той же час - складна і відповідальна справа: «З родини йде життя людини», «Не навчив батько, не навчить і дядько». Піклуватися про малюка починають задовго до народження: ставлення до майбутньої матері в Україні відзначалося неабиякою пошаною. У світогляді наших предків жінка була духовним лідером родини, жрицею домашнього вогнища, живою енциклопедією народних знань про Всесвіт. Весь світ краси: від Великодньої писанки до поховального рушника - був створений її руками. Саме материнська мудрість давала духовну силу, зберігала й передавала ті вічні й незабутні звичаї й традиції, які супроводжували українця все його життя - від народження й до останнього подиху.

Згадаймо родильні обряди, відвідини новонароджених, підбір хрещених батьків, постриг у день річниці дитини - елементи давнього українського сімейного виховання. Українська сім'я, передусім селянська, залишилась живим оберегом виховних традицій нашого народу. Тут зберігся культ предків, панує гідна пошана до дідуся й бабусі, до батьків. В багатьох регіонах, особливо західних, діти звертаються до них на «Ви», цілують руку. Відроджується звичай носити «святу вечерю» бабусі, хрещеним батькам, біднішим сусідам. У кожному регіоні відзначається День пам'яті (проводи) померлих родичів, загиблих вояків, що вчить дітей не тільки шанувати своїх предків, але й наслідувати традиції родоводу. Зміцнюють сім'ю також святкування ювілеїв весілля,  батьків, зокрема «срібного весілля» (25 років) і «золотого ювілею» (50 років).

В сім'ях віруючих виховання дітей базується на нормах християнської моралі, яка також передусім виховує повагу до старших, працьовитість, чесність та порядність.

Не можна не згадати, що тільки Україна має такий феномен, як козацтво, козацьке виховання, лицарство.

І саме з відродженням України як самостійної держави козацько-лицарське виховання відроджується, набирає сили, адже це виховання міцних здоров'ям громадян України, патріотів - оборонців рідного народу, виховання дітей та молоді на героїчних традиціях українського козацтва високих лицарських якостей, моральних чеснот, духовного багатства, гуманізму, почуття милосердя, поваги до жінки, готовності до подвижницького життя і героїчних діянь в ім'я Матері-України, дітей, роду й народу.

Сучасне українське козацтво - це сотні осередків, куренів, кошів, козачат, юних козаків, джур по всій Україні. Які ж напрямки козацько-лицарського виховання? Насамперед - виховання здорових, фізично загартованих громадян України, здатних до праці, продовження роду та захисту Вітчизни. В багатьох областях України відкриваються табори (літні й зимові) для козачат, щоб засобами природи: води, сонця, повітря, снігу, системи фізичних вправ, видів козацької боротьби, опануванням народних методів лікування легких ран, застуди, кровотечі, укусів змій тощо, загартувати дитину, виростити покоління, здорове фізично і духовно. Для духовного росту дитини головним є відродження родинних цінностей, бажання бути добрим і чесним, справедливим і чистим душею і тілом, сміливим і дисциплінованим. Юних лицарів вчать боронити слабших захищати честь жінки, матері, цінувати побратимство, шанувати своїх предків, їх звичаї та традиції.

Козаченята (дошкільники), козачата (молодші школярі), джури (середній шкільний вік), молодші козаки (юнацтво) вивчають історію України, зокрема історію Запорізької Січі, Гетьманство як форму національної держави, історичну роль першої в світі демократичної і гуманістичної Конституції українського гетьмана Пилипа Орлика (1710). Знайомляться з лицарською духовністю в творах І.Котляревського, Т.Шевченка, І.Франка. Л.Українки, з ідеями відданості нації, самопожертви в ім'я захисту інтересів народу і України в творах Є.Маланюка, О.Ольжича, О.Теліги, В.Симоненка, В.Стуса, Л.Костенко. Вчаться цінувати високі досягнення видатних українських вчених М.Драгоманова, О.Потебні, М.Грушевського, І.Пулюя, В.Вернадського, М.Остроградського, зокрема гідний внесок вчених лицарів України в розвиток світової космонавтики: М.Кибальчича, К.Ціолковського, Ю.Кондратюка, С.Корольова та ін.

Не забуте і екологічне виховання дітей та молоді, адже сучасна екологічна ситуація на Землі вимагає негайного дотримання вічних законів збереження рідної землі, відродження гармонії людини і природи. Розвивається у дитини потреба спілкуватися з природою, відчувати на собі її цілющий вплив, розуміти значення народного календаря, де всі пори року, кожне свято, дата тісно пов'язані з життям українця. Виховується також інтерес до знань, науки, техніки, спорту на прикладах видатних здобутків наших спортсменів на Олімпіадах, багатьох призерів на міжнародних олімпіадах з математики, фізики, хімії, інформатики і т.д.

Козацтво - аристократія національного духу, високоморальна і високодуховна еліта нації, тож посвята дітей, що мають таке бажання, в козачат, проводиться урочисто, в присутності батьків та друзів, що також сприяє відродженню в душі дитини розуміння свого місця в житті, відтворює національний менталітет дитини: усвідомлення себе громадянином, українцем, лицарем-захисником Батьківщини, рідної мови, культури, а не байдужим космополітом.

  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv

Хто зараз на сайті

На сайті 46 гостей та відсутні користувачі

Відкритий лист