Інститут Україніки

Головне меню

Карта проїзду

 

Карнавальний сміх як загальнокультурне явище належить до середньовічного сміху. Саме в цей період остаточно формуються основні і визначальні риси карнавалу, саме від цього часу він просувається уперед, крізь віки, формою усталеною і утвердженою.

Усі численні прояви сміхової культури за характером вираження можна розподілити на три основні форми:

  • Обрядово-видовищні форми.
  • Словесні сміхові форми (в т.ч. пародійні твори).
  • Різноманітні форми та жанри фамільярно-майданного мовлення.

Вони відображають єдиний сміховий аспект, і за усього свого розмаїття взаємопов’язані і переплітаються між собою. Карнавал характеризується наявністю сильного ігрового елементу, він є близьким і до театралізовано-видовищних форм, і до обрядових форм (за зовнішнім виявом). Щодо внутрішніх особливостей - під час карнавалу людина живе лише за законами його свободи, і гра, яка відбувається в межах дійства, являє собою саме життя. Карнавальний сміх також має свої особливості: всенародність, універсальність, амбівалентність.

Особливі, затверджені традицією, сміхові обрядово-майданні дійства надавали новий, підкреслено неофіційний, позацерковний і позадержавний аспект людини, людських взаємин: світу, тобто, спостерігається подвійність у сприйнятті буття. відомо, що ця подвійність існувала вже на ранніх етапах розвитку суспільства. Спочатку ж, очевидно, серйозний і сміховий аспекти були однаково священними і являли собою цілісність. Під дією певних чинників усі сміхові форми поступово перейшли до неофіційної сфери життя. Так з’явився карнавал.

Формування народної сміхової культури в Україні, на нашу думку, йшло паралельно світовому розвитку цього явища, і простежити це на національному ґрунті видається можливим через дослідження зсувів у свідомості, що відбувалися протягом століть і знайшли своє відображення у фольклорі, зокрема, у казках.

Термін «казка» має сотні визначень і об’єднує різні твори народного епосу. Ми будемо дотримуватися традиційного поділу казок на казки про тварин, героїко-фантастичні і соціально побутові.

Почнемо з казок про тварин. Здається, з усього загалу казок ці є найдавнішими. За ознакою наявності / відсутності елементів карнавалу їх можна поділити на:
  • тотемні казки (із залишками первісних вірувань);
  • казки з помітно вираженим карнавальним началом;
  • дидактичні казки.

Соціально-побутові казки за вищезгаданою ознакою також поділяємо на три групи: моралізаторські казки, карнавальні казки та героїзовані казки (герої - реалістичні історичні особи).

Складним видається розгляд героїко-фантастичних казок. Під цією назвою поєдналися кілька пластів казкового епосу, різною як за часом появи, так і за характером. Ми виділяємо власне чарівні казки, яких не торкнулося карнавальне переосмислення, і казки «псевдогероїчні»: структура їх та сюжет є своєрідною пародією на суто героїчні (або чарівні) казки. Окремо стоїть питання про казки з божественним началом: тут найяскравіше відображені народно-сміхові переосмислення світу і релігії.

Ми спробували подати у дещо несподіваному ракурсі. Видається актуальним вивести розгляд пародійних творів за межі традиційних уявлень. Щодо нашого дослідження: явище під назвою «український карнавал» існує реально, отже, маємо для опрацювання ще чимало його проявів, не лише казки.

Худзик Світлана(м.Донецьк)

  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv

Хто зараз на сайті

На сайті 73 гостей та відсутні користувачі

Відкритий лист