Інститут Україніки

Головне меню

Карта проїзду

 

Українські народні звичаї в сучасному побуті в країнах діаспори

ПЕРЕДМОВА

Вже від довшого часу відчувається потреба підручної книжечки, що в ній у сконденсованій і легко доступній формі можна було б знайти інформації про наші свята, традиції, звичаї, як і можливості пристосування їх у наших сучасних обставинах.

Виховна Комісія СФУЖО рішилася таку книжечку видати для тих, що цікавляться, для тих, що хочуть знати, для тих, що хочуть плекати наші традиції. Ми вже маємо кілька поважних праць з цієї ділянки вартісної літератури, як наприклад — 5 томів проф. Степана Килимника, праці митрополита Іларіона, Олекси Воропая та інших. Ця література показує багатство наших звичаїв, давність та глибину нашої культури. Однак — не маємо нічого підручного, короткого. Ця книжечка-брошура, це перша спроба "настільної книжечки", невеличкої та стислої, яка мала б помогти бажаючим якнайшвидше дістати основні інформації про те, ЩО робити? КОЛИ? і ЯК?

Тож — користайте з неї! Як маєте якісь зауваження, поради, дайте нам знати. Якщо буде потреба, вийде доповнене видання.

Заохочуйте і своїх друзів з неї користати. Плекаймо і будьмо горді за наші традиції, які у нашому модерному світі не тратять свого чару та краси, і так, як колись, є повні глибокого змісту, поезії й символіки.

Маємо приємний обов'язок тут подякувати за працю, дар для СФУЖО, авторкам Ярославі Турко та Лесі Храпливої — Щур. Ніні Мудрик-Мриц за обкладинку. Пані Н. за мовну коректу. Отцеві мітратові Іванові Сиротинському і отцеві протоєреєві Петрові Бублику за те, що прочитали тексти та дали цінні зауваження, доповнення сексту й заохоту друкувати цю брошуру.

Віримо, що ця книжечка хоч трохи заповнить прогалину та поможе нам цікавіше і правильно плекати наші традиції та передавати їх наступним поколінням.

Оксана Бризгун-Соколик,
Виховна Референтка СФУЖО
Торонто, жовтень 1982 р.


На землях України вишивання є старовинною галуззю народної творчості. Перші вишивки — це амулети — символи весни і сонця, захисники від нечистої сили.

Детальніше...

Не лиш свята, але й будні нашого народу були позначені великою достойністю та пошаною до всіх і всього, що його слід шанувати. Попри всі недостатки наших селян, відома й замітна чистота й охайність їх хат та краса їх навіть скромної обстановки.

Детальніше...

Смерть члена роду була теж важливою подією. Знаємо зі старовинних розкопок, що від сивої давнини наші предки вірили у життя поза могилою та відповідно до цих вірувань влаштовували похорони й поховання.

Детальніше...

Дуже багато причиняється до закріплення родинних чуттєвих зв'язків вшановування в означені дні в році поодиноких членів родини. Наше неукраїнське середовище звичайно відзначає у стандартний спосіб дні народження кожної особи.

Детальніше...

Весілля — народний обряд пов'язаний із вінчанням, не мало точно визначеного часу в народному календарі. Правда, звичайно "змовини" тобто домовлення про вінчання, сватання та заручини відбувалися восени, після закінчення робіт у полі, а весілля в часі м'ясниць, до Великого Посту.

Детальніше...

  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv

Хто зараз на сайті

На сайті 386 гостей та відсутні користувачі

Відкритий лист