Інститут Україніки

Головне меню

Карта проїзду

 

“Національна ідея”, “національна самосвідомість”, “національний характер” – ці дуже складні категорії сьогодні без зусиль використовують ведучі модних ток-шоу, журналісти, соціологи, які аналізують етнонаціональний ландшафт України.

Політики розігрують “національну тему” як безпрограшну карту у своїй боротьбі за владу, легко маніпулюючи її суттю, без урахування соціальних наслідків подібної маніпуляції. Головне, на наш погляд, у тому, що всі ці категорії, які розглядалися раніше як цілком наукові терміни, стали актуальними категоріями масової свідомості, частиною тієї картини світу, яку суспільство репрезентує своїм членам.

В рамках даного дослідження ми зробили намагання визначити фактор внутрішнього порядку, що формує світоглядну матрицю, крізь призму якої ми, українці, і вибудовуємо наше суспільство, наші уявлення про модуси його розвитку, зовнішньополітичні уподобання. У якості такого фактору пропонується дослідити категорію “національний характер”, виявити її семантичний простір (як сукупність відповідним чином зорганізованих ознак).

Взагалі ця область теоретичного знання розвивалась наприкінці ХІХ – початку ХХ століття під впливом західноєвропейських етнопсихологічних концепцій (“психологія народів” В. Вундта, концепція “колективних уявлень” Е. Дюркгейма, “архаїчне мислення” Л. Леві-Брюля), або ж в суперечках із ними. Уточнюючи уявлення про цей складний феномен, зазначимо, що однієї думки  з цього приводу не існує.

Концепт національного характеру у ХІХ ст. став чи не найактуальнішою проблемою української та російської суспільнофілософської думки, що пов’язано з активними національними процесами, які розгорнулися у цей час. Водночас почала розвиватися філософія української національної ідеї, яка була суттєво пов’язана із аналізом специфіки життєвого світу українців та їх культури як чинників формування особливостей українського національного характеру. Починаючи з діяльності Кирило-Мефодіївського братства, особливо М. Костомарова, концепт українського національного характеру отримав статус наукової, світоглядної проблеми.  Ті чи інші аспекти українського національного характеру, пов’язані насамперед з розвитком української національної ідеї, досліджували найвідоміші діячі української культури – В. Антонович, М. Драгоманов, О. Потебня, І. Франко, М. Грушевський, Д. Донцов, М. Міхновський, Ю. Липа, В. Липинський, М. Хвильовий та інші. Питання визначення і характеристики національного характеру ведеться у роботах С. Андрусів, Т. Возняка, П. Гнатенка, В. Москальця [1-4].

Обробка інструментарію та понятійного апарату продовжується до сих пір, що очевидно із обговорення таких проблем, як:

1) Співвідношення соціального та біологічного в національному характері.

2) Ступінь мінливості національного характеру. Численні дослідники вважають, що національний характер здатен змінюватись разом із процесом розвитку суспільства.

3) Співвідношення понять “національний характер” та “менталітет”.  Серед вітчизняних дослідників немає єдності в тому, що стосується визначення національного характеру.

  • 06
  • 09
  • 10
  • 11
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 15
  • 07
  • 08
  • 12
  • 14
  • 15
  • 01
  • avtoportret khudozhnika
  • chi daleko do afriki
  • kholodniy dush istorii
  • mariya bashkirtseva
  • petro yatsik
  • poet iz pekla
  • prigodi kozaka mikoli
  • privatna sprava
  • ukrainski metsenati
  • 25poetiv

Хто зараз на сайті

На сайті 95 гостей та відсутні користувачі

Відкритий лист