Полазник — так називали першого відвідувача хати на Різдво, Новий рік, Введення тощо. Це пов'язане з так званою "магією першого дня" — вірою людей в щасливу або нещасливу прикмету.

Отож, стежили за тим, щоб першою до хати не зайшла жінка чи дівчина: такий візит вважався небажаним. Натомість вірили, що прихід особи чоловічої статі обіцяє щастя й добробут. Часто у ролі Полазника виступали свійські тварини (вівця, коза, навіть кінь), яких урочисто заводили в хату і годували.